1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Янукович у Берліні: знову про ЄС, НАТО та Росію

Євгенія Павленко28 лютого 2007 р.

Візит прем’єр-міністра України Віктора Януковича в середу до Німеччини сенсацій не приніс. Після його зустрічі із канцлером ФРН Анґелою Меркель керівники урядів обох країн ще раз повторили вже відомі тези щодо європейської перспективи України. Тема газотранспортного консорціуму, яку український прем’єр анонсував напередодні візиту, не набула жодної конкретики.

https://p.dw.com/p/AO8V
Анґела Меркель і Віктор Янукович
Анґела Меркель і Віктор ЯнуковичФото: AP

Це був перший офіційний візит українського прем’єра до Німеччини. Знайомство Віктора Януковича з Анґелою Меркель після протокольного привітання продовжилося за офіційним обідом, участь у якому взяли також деякі міністри урядів обох країн.

У фокусі уваги - створення зони вільної торгівлі

На спільній прес-конференції Анґела Меркель насамперед висловила надію, що незабаром нарешті буде вирішено конфлікт між гілками української влади. Вона запевнила також, що Німеччина готова підтримувати Україну на шляху демократизації та сприяти її вступу до СОТ. Віктор Янукович висловив також сподівання на підтримку з боку Німеччини в ході переговорів щодо нової, поглибленої угоди між Україною та Євросоюзом, які мають розпочатися в березні:

„Для України є і залишається пріоритетним інтеграція в Європейський союз. Для нас дуже важливо було відчути ставлення до цього процесу Німеччини, яка зараз головує в Європейському союзі. Головне, що ми отримали сигнал: двері ЄС для України є відчиненими, і це буде викладено в угоді на майбутні 10 років”.

Однак жодні конкретні перспективи на членство України в ЄС у новому документі не згадуватимуться. Це ще раз підкреслила канцлер Німеччини. Натомість Анґела Меркель запропонувала сконцентруватися на центральній темі майбутньої угоди – створенні зони вільної торгівлі між Україною та ЄС:

„Уже той факт, що ми розробляємо нині з Україною поглиблену, якісно нову угоду, демонструє, що Україна займає особливе місце у відносинах ЄС з іншими країнами. З політичної точки зору розумно поки що на цьому обмежитися. Створення зони вільної торгівлі, на мою думку, вже буде великим прогресом”.

Глави урядів обох країн окреслили також деякі зі своїх позицій щодо спільних енергетичних проектів. Відповідальність зондувати ґрунт для такої співпраці поклали на міністра економіки ФРН Міхаеля Ґлоса, який наприкінці травня планує відвідати Київ. Восени ж в Києві пройдуть урядові німецько-українські консультації.

Після короткої зустрічі із німецькими підприємцями Віктор Янукович виступив на конференції «Україна і Євросоюз – нові підходи», організованій Німецьким товариством зовнішньої політики. У своїй промові глава українського уряду висловив критику на адресу українських опозиціонерів, говорив про неприйнятність дострокових виборів до парламенту, а та запевняв у своїх симпатіях до Віктора Ющенка.

Україна готова долучитися до НАТО?

Після промови глави українського уряду слово взяв екс-президент Польщі Александр Кваснєвський. Як адвокат України зі стажем він закликав європейців підтримувати як українського прем’єра, так і президента, а українським керівникам побажав вміння шукати компромісів. Кваснєвський звернувся зокрема й до позиції Віктора Януковича стосовно НАТО:

„НАТО, на мій погляд, – не така складна політична проблема. Це проблема менталітету. Але в Україні нічого не роблять, щоб змінити стереотипне мислення. Україна вже один з найкращих партнерів НАТО і готова бути членом альянсу. Однак у Вас є проблеми. Перша – це Ваша публічна думка. І друга, не менш важлива, – це думка Росії”.

Депутат Бундестагу, член комітету із питань зовнішньої політики Манфред Грунд, продовжує цю тезу, вказуючи на те, що позиція Москви відіграє у зовнішньополітичному курсі України значно більшу роль, аніж це публічно готові визнати українські політики:

„Власне, Росія завжди присутня за столом переговорів як третя сторона, навіть якщо ми цього не бачимо. Українська зовнішня політика і інтеграція до Європи не буде функціонувати без згоди Москви. Тому нам потрібно, щоби подальший курс України не супроводжувався політичними конфліктами з Росією. Навпаки – вигоду треба шукати для всіх”.

Цікаво, що перше запитання із залу українському прем’єру адресував не німецький відвідувач, а українець Віталій Кличко. Він попросив пояснити, хто в Україні відповідає за євроінтеграцію. Чіткої відповіді він не отримав. Водночас німецькі оглядачі зауважують, що владні чвари в Україні сприяють тільки тому, що держава втрачає час для конче необхідних демократичних реформ.