1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Єврокомісія дозволила урядам країн ЄС захищати мешкаців від сонця

11 вересня 2005 р.

Директиви Євросоюзу, час від часу викликають запитання у мешканців країн ЄС: чи справді потрібно, щоб керівні органи організації втручалися ледь не в усі сфери життя? Останнє непорозуміння виникло після того, як Єврокомісія повідомила, що планує заборонити мешканцям ЄС працювати на сонці.

https://p.dw.com/p/AM8e
Фото: dpa - Report

Тисячі працівників найбільшої поштової компанії Німеччини "Дойче Пост" щодня працюють на свіжому повітрі, розвозячи пошту по будинках німців на велосипедах. На думку представників Європейської комісії і кількох наукових інституцій, ці вело-поштарі – люди, котрі піддаються впливові сонячної радіації. Юрген Блом, координатор по зв’язках з пресою компанії "Дойче Пост" розповідає про ставлення компанії до цієї проблеми:

Це важливо для нас. Ми вже робимо багато, зважаючи на цю проблему – це частина нашої політики щодо здоров’я наших працівників. Ми даємо нашим працівникам інформацію про можливі небезпеки, щоб вони могли потурбуватися про себе – одягатися правильно, вживати достатньо рідини, носити кепки. Ми інформуємо наших працівників за допомогою спеціальних буклетів та іншими способами.

Чи необхідно заборонити офіціанткам носити надто відкритий одяг? Як будівельники мають працювати на сонці – у костюмах з довгими рукавами? Чи потрібно працівникам видавати крем від загару? Чи зобов’язати усіх їх носити сонячні окуляри? На ці питання мав дати відповідь закон про захист від неіонізуючої радіації, який розробила Єврокомісія. Основною небезпекою від надто тривалої роботи на відкритому сонці вважається рак шкіри, кількість захворювань на який в країнах ЄС зростає.

Галузі, які мали би бути зазначені у проекті – сільське і лісове господарство, садівництво, будівництво, сфера розваг, дослідницькі, медичні, інженерні роботи та роботи по налагодженню зв’язку. У цих сферах, на приклад, у Британії працюють 5.7 мільйона чоловік. Вартість витрат для 10-річної програми на Туманному Альбіоні - 20 мільйонів фунтів стерлінгів. Основні напрямки роботи - контроль за випромінюванням, зменшення ризику для працівників та інформування їх про загрози.

Каріна Юнф, німецький депутат Європарламенту і представниця фракції соціалістів, була однією з тих, хто ініціював Директиву по захисту від неіонізуючої радіації для Європейського Союзу:

Основним в декларації є не правила стосовно сонячної радіації – а, захисту від, наприклад, лазерного випромінювання. Тут пропонуються конкретні заходи. Друге питання – що ми можемо робити для працівників, які піддаються впливові сонячної радіації – наприклад, у сільському господарстві.

На звинувачення в тому, що радикальні рішення можуть дуже сильно зашкодити цілим галузям, Каріна Юнф відповіла так:

Це неправда: ніхто не каже, щоб всіх працівників негайно прибрали з роботи на сонці, ми тільки хочемо розповсюджувати інформацію. Ми хочемо, щоб працедавці сказали: ви, що працюєте на сонці більше 8 годин протягом цілого дня, маєте більший ризик захворіти на рак шкіри.

Депутат Європарламенту від Британії, член фракції ліберальних демократів Ліз Лінн була противником цього проекту. Вона виступає проти того, аби чиновники з керівних органів Євросоюзу визначали, у що повинні бути вбрані бармени чи будівельники. Ліз Лінн:

Рада міністрів ЄС хотіла туди включити також і пункт про природну сонячну радіацію. Зараз ми досягли компромісу, і країни-члени ЄС самостійно законодавчо визначатимуть цей напрямок. Отже, природну радіацію було виключено з проекту. Це добре, бо дозволить не примушувати, наприклад, будівельників, одягати комбінезони і сорочки з довгими рукавами при роботі на сонці.

Оскільки остаточне рішення все ж приймає Рада міністрів, а Європарламент є тільки дорадчим органом, Ліз Лінн вважає, що компромісу між цими двома структурами має бути досягнуто:

Я сподіваюся, що Рада міністрів не включатиме оптичну радіацію, іншими словами, сонячне світло, в цей однозначно добрий закон.

Декларацію захисту від неіонізуючої радіації ініціювали фракції зелених та соціалістів. Проте консерватори і ліберали були проти, і на липневій сесії Європарламенту цей проект не пройшов. Восьмого ж вересня було ухвалено декларацію – компроміс. Її сенс – прийняті щодо неіонізуючої радіації норми кожної держави ЄС не повинні змінюватися, проте визначення їх залишається в компетенції виключно національних урядів.

Остап Кривдик