Єврокомісія розпочинає ходіння в народ

"Як я опинився у пекарні? Я тут в Брюсселі мешкаю на вулиці, де багато магазинів. І кожного ранку проходжу повз вітрину булочної . Тож мене зацікавило, що люди там роблять, точніше, за якими правилами вони мають працювати і яких документів дотримуватися."

Про що думають, чим опікуються та чому непокояться пересічні мешканці ЄС. Таке питання поставили високі брюссельські чиновники, яких так часто звинувачують у нерозумінні народних проблем та відриві від реальності. Досить, сказав віце-президент Єврокомісії та Єврокомісар з питань підприємництва та промисловості Гюнтер Фергойген і розпорядився усіх співробітників свого генерального секретаріату відправити в народ. Протягом наступних трьох років 350 білих комірців усіх рангів проходитимуть практику на різних підприємствах малого та середнього бізнесу. Єврокомісар Фергойген – теж не виключення:

“Я особисто відвідуватиму кілька підприємств, оскільки можу кілька тижнів не повертатися до Брюсселя. З початку я побуваю на маленькій сімейній фірмі, що виготовляє металоконструкції у німецькому регіоні Берлін-Бранденбург. Це підприємство нині перебуває на стадії зростання. Кількість працівників має збільшитися з 20 до 100. Шеф мого кабінету попрямує на німецько-польський кордон, щоб у Польщі подивитися на ті умови, у яких та працюють підприємства малого та середнього бізнесу. Ще один співробітник поїде до Чехії. Інші співробітники не визначилися і поки що розмірковують.”

Фергойген зауважив, що така виробнича практика чиновників нічого не коштуватиме платникам податків у державах ЄС, адже фінансуватиметься з фонду підвищення кваліфікації. А користь від неї буде неабияка. Адже за її допомоги, говорить Гюнтер Феройген, чиновники зможуть зрозуміти чим живуть маленькі підприємства, що їм заважає працювати. Тоді вони вже зможуть сформулювати власні пропозиції – чим можна таким фірмам допомогти. Фергойген продовжує:

"Ми хотіли би залучити якомога більше країн – найкраще усі 25 держав ЄС. Але ми маємо зважати на мовні проблеми. Адже не буде жодного результату, якщо вся ця ініціатива провалиться через мовний бар’єр."

Втім, мета проекту не лише показати європейським чиновникам щоденні реалії життя пересічних бізнесменів, а й розповісти власникам підприємств малого та середнього бізнесу про те, що Єврокомісія для них робить і які заходи планує. Програму вже навіть було випробувано. В кінці 2005 – на початку 2006 було проведено пілотну фазу проекту. Протягом неї семеро співробітників єврокомісії мали змогу відчути на собі усі труднощі звичайного робітничого життя. Одному з них – Крістіану Мацеку довелося щодня прокидатися о"третій ранку, щоб вчасно приходити на роботу.

"Я був у пекарні. Ці фотографії, що ви зараз дивитесь, було зроблено о"четвертій годині ранку. Тут я разом із головним пекарем – Лео Шумахером, який тридцять років тому став на чолі цього підприємства, продовживши родинну справу. Протягом цього часу він збільшив кількість працівників з трьох до двадцяти двох."

Під час спільного випікання булочок Крістіан Мацек дізнався від досвідченого пекаря про те, що життя йому ускладнюють численні приписи щодо регулювання роботи закладів харчування а також постійні перевірки. Після тривалого аналізу, Мацек дійшов висновку, що проблеми створюють не приписи, а контролери, які час від часу не здатні гнучко реагувати. Водночас єврочиновник порадував свого нового друга – Лео Шумахера тим, що Єврокомісія планує низку заходів, аби полегшити старому пекареві життя.

Тетяна Карпенко