Європа в пошуках компаса

Проект конституції, який загальмували французи та голландці, мав пристосувати ЄС до нових умов після хвилі розширення на Схід: зробити процес прийняття рішень у спільноті більш прозорим і гнучким, а також посилити Європейський парламент. Більшість політиків та експертів і сьогодні вважають, що робити це треба, але поки ніхто не знає як.

Можливо, перші конкретні пропозиції вже не за горами. На вихідних долю європейської конституції обговорюють міністри закордонних справ країн-членів ЄС, які зібралися в Австрії. За зачиненими дверима старовинного монастиря „Клостернойбург” у передмісті Відня вони шукають шляхи виходу з кризи, які пізніше на саміті в червні розглянуть глави держав та урядів.

Деякі пропозиції вже відомі. Європа повинна показати своє соціальне обличчя, переконаний прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер. Палкий прихильник євроінтеграції Юнкер закликає не гаяти часу:

„Якщо нам не вдасться в наступні 10 років зробити Європейський союз таким же успішним у соціальній політиці, яким він є зараз в економіці, в тому числі подолати безробіття, Європа зазнає поразки”.

Для ухвалення конституції Юнкер відводить іще менше часу. Найпізніше до наступних виборів до Європарламенту, тобто до 2009 року, документ має набрати чинності. На думку люксембурзького прем’єра, зробити це під силу тільки нинішнім політикам, оскільки наступне покоління матиме ще більш далеке уявлення про обставини появи ЄС: війну та поділ Європи.

На сьогодні конституцію ратифікували 15 із 25 країн-членів ЄС. Після того, як торік Франція та Нідерланди сказали проекту „ні”, деякі країни, зокрема, Чехія, Данія, Ірландія та Португалія, відклали заплановані референдуми, а Великобританія взагалі від нього відмовилася. Не ясно, чи буде голосування в Польщі чи документ затвердить парламент.

Оглядачі переконані, що реальних кроків з розв’язання конституційної кризи в ЄС слід очікувати лише після президентських виборів у Франції, запланованих на 2007 рік. До того, швидше за все, буде продовжено так звану „фазу роздумів”. На це вже натякнула міністр закордонних справ Австрії Урсула Пласник, країна якої зараз головує в Євросоюзі.

Інша тема, яку обговорюють міністри у Відні, безпосередньо стосується України - це питання розширення ЄС. Останнім часом дедалі голосніше лунають голоси тих, хто вимагає встановити межі Євросоюзу. Ці політики нагадують, що одна з причин провалу проекту конституції ЄС - страх перед новими хвилями розширення. Канцлер ФРН Ангела Меркель:

„Одним із завдань буде знайти шляхи хорошої й дуже тісної співпраці з нашими сусідами, яка б однак не передбачала автоматичного членства в ЄС. Я думаю, що ми з цим не впораємося. Це залякає людей”.

Ці слова Меркель, сказані на зборах німецьких католиків, найбільш відверто показали позицію Берліна щодо європейських мрій України, Молдови та інших бажаючих: поки що членство неможливо. Припускають, що прийнявши ще Болгарію та Румунію, а дещо згодом і Хорватію, Євросоюз може запровадити мораторій на розширення, який може тривати 10-15 років. Утім це лише один з варіантів, що обговорюються.

У будь-якому разі, Україні не варто втрачати надію. Комісар з питань розширення Оллі Рен недавно виступив проти обмежень: „Кордони можуть послабити ЄС”, - сказав він у газетному інтерв’ю. І додав: „Проводити товсті географічні лінії на карті не мудро”.