Європейська преса: "АТО завершиться - а що далі?"

Події в Україні залишаються головною темою коментарів багатьох європейських видань. Висвітлюючи бойові дії та нову "гуманітарну ініціативу" Кремля, деякі спостерігачі водночас починають порушувати запитання - а що далі? Зокрема, Süddeutsche Zeitung пише:

"Наступ української армії у Східній Україні проводиться, схоже, з великою вогневою силою, але з невеликою духовною. Армія та численні добровольці невблаганно досягають військової мети і явно не замислюються про політичні наслідки. А вони такі: загроза російського вторгнення ще не зникла; якщо ж його не станеться - Донецьк після війни повинен стати частиною мирної України. Проте із кожним подальшим зруйнованим будинком стає чимраз важче собі уявити, що жителі регіону квітами зустрічатимуть своїх київських визволителів."

Ультраліва берлінська газета Neues Deutschland, відома своїми палкими симпатіями до Володимира Путіна, скептично ставиться до наступу української армії:

"Замість "визволення" відбудеться перемога однієї сторони та поразка іншої. Попри всю провину, яку вішають на Росію, реальну чи надуману, так звана "антитерористична операція" войовничого шоколадного олігарха на президентській посаді призвела до ще глибшого розколу в країні."

В свою чергу, голландська De Telegraaf закликає НАТО відреагувати на російську агресію:

"Мова вже йде не тільки про Україну. Східні країни-члени НАТО також відчувають серйозну загрозу з боку Росії…. В разі російської агресії, можливості НАТО, судячи з усього, будуть обмежені. Україна - не член Альянсу й тому не може посилатися на п'яту статтю Статуту НАТО, за яким напад на одну країну розцінюється як напад на всіх. Але це не означає, що НАТО має залишатися в стороні. Зреагувати потрібно хоча б заради захисту східних країн-членів Альянсу. Зростаюча агресивність росіян не може залишитися без відповіді".

Ісламізм - "світле майбутнє" Туреччини?

Іншою темою, яка займала у вівторок європейських журналістів, стали наслідки президентських виборів у Туреччині. Польська ліволіберальна "Gazeta Wyborcza" вважає, що Туреччина відвернулась від Заходу:

"За минулі роки Ердоган, який зміцнив свою авторитарну владу, не давав жодного приводу думати, що він раптом перетвориться на голуба та поведе Туреччину назад до демократії західного ґатунку. І все ж ця країна ще декілька років тому вважалась ісламською державою, яка водночас поважає демократичні цінності. Захід з надією спостерігав за її розвитком. … Але за минулі три роки (…) Туреччина відвернулась від Заходу".

Австрійська газета Der Standard продовжує тему:

"Більшість обрала президентом людину, яка і так керує країною вже протягом 11 років, бо їй так заманулося. Якби Ердогану було вигідно, його б без особливого напруження затвердили прем'єр-міністром ще на один термін. Але, зважаючи на те, який обсяг політики й пропаганди у минулі роки концентрувалися на Ердогані, можна вважати - Туреччина перетворилася на демократію одного лідера, схожу на ту, що мала місце в Туреччині у 1923 році. Ердоган став новим Ататюрком".

Щоправда, австрійська газета бачить між цими двома політичними діячами "важливу різницю":

"Кемаль Ататюрк наблизив свою країну до Заходу. А Реджеп Таїп Ердоган зробив її більш ісламською. … В Туреччині зразка 2014 року релігія стала виміром для роботи, сім'ї, прогулянки по вулиці - навіть якщо ніхто в уряді та партії цього не визнає".