Преса про санкції
29 квітня 2014 р.
Німецьке видання Frankfurter Rundschau оцінює уже вжиті по відношенню до Росії санкції як занадто дрібні, але дієві:
"Захід закручує гайки санкцій лише на кілька обертів. (…) Утім, нещодавнє зниження позицій Росії у рейтингу Standard & Poors засвідчило, що навіть вжиті раніше "невеличкі санкції" мають вплив. Можна вважати це підступом. Звичайно, американська агенція не є нейтральною. Рейтингові експерти, якщо хочете, є замаскованими активістами американського уряду, парамілітарним авангардом у сучасній формі. Однак можна розглядати це і як розумний підхід. Захід обґрунтовано вирішив не вдаватися до військових засобів. Однак той, хто відмовляється від військової опції, повинен вигадити щось інше, якщо хоче і далі мати вплив. Для цього й потрібні санкції".
Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung звертає увагу на те, що ситуація в Україні робить для ЄС неуникною необхідність почати втілювати погрози на адресу Росії:
"У Брюсселі готують ті економічні санкції, якими очільники ЄС погрожували Москві у разі хоча б трохи помітної "подальшої дестабілізації" на сході України. Єврокомісія вже отримала від країн ЄС відгуки щодо таємного пакету заходів, який має якомога справедливіше розподілити втрати від таких санкції поміж членами ЄС. Ті, вочевидь, вимагають подальших обговорень щодо коштів та можливих заходів у відповідь з боку Росії. Однак чим довше триває конфлікт в Україні, тим більшим стає тиск на країни Євросоюзу, які повинні всерйоз зайнятися втіленням своїх погроз".
Особливий наголос нідерландське видання de Volkskrant робить на позиції Німеччини щодо Росії на тлі української кризи:
"Американці охоче висміюють "мляву" позицію Берліна по відношенню до Москви. При цьому вони абсолютно випускають з уваги значення страждальницьких німецько-російських відносин. Для Вашингтона криза в Україні розігрується так само далеко, як і конфлікти в Лівії чи Сирії. Німеччина ж відчуває напруження буквально перед власними дверима. Недарма з часів нової "східної політики" Віллі Брандта вона є єднальною ланкою між Сходом та Заходом. Обама може хоч на голову ставати: Меркель ніколи не змінить цієї позиції. Звичайно, велику роль відіграють і економічні інтереси. Тисячі німецьких підприємств мають торгівельні зв’язки з Росією. Якщо вони опиняться в небезпеці, втратити роботу можуть сотні тисяч людей".