Європейський союз у пошуках ”анти-Проді”

На стіні одного з будинків у європейському кварталі Брюсселя давно красується профіль Жака Делора. Величезний плакат болюче нагадує кожному відвідувачу Романо Проді, що в Єропейської комісії були кращі голови. Делор був політик-професіонал, який у тяжкі часи на початку 1980-х дав поштовх розгубленій Європі. Він був двигуном європейської інтеграції. Натомість наступник Делора Жак Сантер був швидше гальмом, а за часів Проді з рухом уперед взагалі були величезні проблеми, -

нагадує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і веде далі:

Глави європейських держав та урядів мають обрати нового голову Єврокомісії в складні часи. Громадяни країн ЄС щойно засвідчили свою незацікавленість європейськими подіями. Багато з тих, хто таки пішов на вибори до Європарламенту, віддали свої голоси критично налаштованим щодо Брюсселя популістам. Настрій у суспільстві загрожує обернутися проти ЄС саме в той момент, коли Союз пішов на сміливий експеримент, прийнявши до своїх лав десятьох нових членів. Погоджуватися на мінімальний компроміс, як це було свого часу із Сантером, було б фатальним у такій ситуації. Єврокомісії потрібен сильний керівник, щоб вона не бігала по європейському подвір”ю як та курка з відрізаною головою. Майбутній головний комісар повинен пояснити європейцям користь усього проекту. Для цього потрібен ”анти-Проді”...

Констатує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ і пояснює:

Наступник Проді повинени бути більше, ніж просто менеджером, який утримує велику імперію від розвалу. Після того як великі проекти, як то запровадження євро та розширення на Схід формально завершено, Європі потрібна нова ціль. Жак Делор свого часу дуже творчо підійшов до справи, створивши план запровадження спільного ринку. З огляду на сучасну економічну криза континенту логічно було б шукати нове завдання теж у сфері економіки. Це міг би бути пакет реформ, що наблизив би ЄС до регіноів, що стрімко розвиваються, таких як Північна Америка та Азія... Як би не звали нового голову Єврокомісії, в нього буде принаймні одна проблема: умови зараз не такі сприятливі, як за часів Делора. Тоді Комісію підтримували таки сильні політики як Франсуа Міттеран та Гельмут Коль. Сьогодні для багатьох голів європейських урядів Європа – це швидше головний біль, ніж ліки від нього, - наголошує ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНҐ.

Тему продовжує видання ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ:

Після нещодавніх виборів Європейський парламент почуває себе більш упевнено. Він претендує на те, щоб новий голова Єврокомісії відповідав уявленням більшості представлених у ньому консервативних партій... Без згоди Страсбурга призначити нового голову Єврокомісії не вдасться. Тому варто не поспішати, а обговорити кандидатури з парламентаріями. Вони вже знають, хто їм любий, – упевнена ФРАНКФУРТЕР РУНДШАУ.

На завершення – коментар газети РАЙНІШЕ ПОСТ з Дюссельдорфа, яка звертається до теми нещодавніх актів саботажу на нафтогонах у Іраку:

Експорт іракської нафти знову припинено через акти насилля. Прибутки від продажу мали б допомогти країні стати на ноги, але деяких екстремістів це не влаштовує. Отже, нафта стала зброєю терору. Напади на нафтогони, перекачувальні станції і замахи на менеджерів демонструють, за яким сценарієм розвиватимуться події далі. Їхні наслідки будуть відчутними далеко за межами Іраку. Спротив нафтовому бізнесу переслідує дві цілі. З одного боку, перехідний іракський уряд має бути позбавлено можливості за рахунок продажу нафти домогтися покращання умов життя іракців. З іншого, під прицілом опинилися західні промислові країни з їхньою енергетичною залежностю від нафти. Той, хто виграє бій за ціни на енергоносії, отримає можливість впливати на економіку. Економічний підйом і безробіття суттєвою мірою залежать від енергозабезпечення, -

зауважує РАЙНІШЕ ПОСТ і продовжує:

Але джерелом цінної сировини є не тільки Ірак. Тому саботажники дедалі пильніше придивляються до найбільшого експортера – Саудівської Аравії. Там теж відбуваються теракти. Ісламістькі екстремісти з усіх сил намагаються завалити правлячу родину короля Сауда. За допомогою убивств і викрадень вони прагнуть зробити країну ”вільною від іноземців”. Контролюючи нафтову промисловість можна завдати Заходу більшої шкоди, ніж це зробили теракти 11 вересня, - пояснює РАЙНІШЕ ПОСТ.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко