1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Огляд європейської преси

Підготували Наталя Неділько, Інна Завгородня1 грудня 2013 р.

Європейські ЗМІ коментують непідписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС на саміті у Вільнюсі та розмірковують над подальшим розвитком українсько-європейських відносин.

https://p.dw.com/p/1AR53
Фото: Fotolia

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung зауважує:

"Між Європейським Союзом і Росією триває геополітичне протиборство. Тепер ідеться про майбутнє України і її політичну орієнтацію: до Європи, чи до Москви. У цьому протиборстві керівництво Росії показали себе зі старого боку - воно приваблювало та погрожувало. Українське керівництво було вражене і відмовилося від переговорів про асоціацію з ЄС. Утім, воно не є безпорадною жертвою. Президент Янукович вже був близький до того, щоб вихвалятися вибиванням з ЄС ще більших переваг".

Інша німецька газета - Weser-Kurier - коментує:

"Масові демонстрації за європейську інтеграцію показали, що багато українців бажають західної інтеграції своєї країни.Тенденція розвинулася швидко. Три роки тому 27 відсотків населення були за зближення з ЄС, а сьогодні їх майже удвічі більше. Ці люди мають надію на краще майбутнє для своєї країни. Грюкнути дверима перед Україною означало би знищити ці сподівання. Це б також означало, що ЄС підкорюється путінській логіці "або – або". Шефу Кремля, що перебуває у полоні старих радянських стереотипів мислення, постійно видається, що його країна перебуває у суперництві з Заходом. Насправді Росія економічно лише б виграла від процвітання сусідньої країни".

Газета Neue Presse, що виходить у Ганновері, пише:

"Україна з її величезними боргами не може собі дозволити перерізати життєво важливу російську артерію. І перед тим, як їй відштовхнути Москву, вона ліпше розізлить ЄС. І що буде наслідком? Країні загрожує розкол на проросійський Схід і проєвропейський Захід. Протестує якраз молоде покоління. До чого це все може призвести показало літо в Туреччині. Протести на площі Гезі вивели на вулиці сотні тисяч людей, які почувалися зрадженими своїм керівництвом".

Видання Leipziger Volkszeitung зазначає:

"На саміті у Вільнюсі, очевидно багато глав держав і урядів країн ЄС зрозуміли, що вони самі мають фундаментальний інтерес в добросусідстві з Росією. В ЄС упродовж тривалого часу вірили, що ЄС може майже автоматично простягнутися аж до кордону Росії з Заходом. Тепер у ЄС не вистачає не тільки грошей, а й волі до розширення. Нині потрібні якісні партнерства в обмежених випадках. Колись Україна належатиме до цього. Можливо через десятиліття, а можливо тільки тоді, коли при владі більше не буде ні Меркель, ні Путіна".

Газета Frankfurter Rundschau наголошує:

"Не може бути жодних сумнівів у тому, що рішення України є таким, що вказує шлях для всього пострадянського простору крім Росії. Угоди про асоціацію, які Молдова та Грузія парафували у Вільнюсі є майже нічим більшим, ніж милими примітками на полях проваленого саміту. Остаточного підпису ще немає. Хоча президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу і назвав рішення "незворотним", але так само казали і про угоду з Україною. Крім того, в обох країнах, є так звані "заморожені конфлікти" в частинах республік ,- у Придністров'я з Молдовою та в Грузії з Абхазією та Осетією. Ключ до вирішення лежить у Кремлі".

Швецарська газета Neue Zürcher Zeitung відзначає:

"ЄС під час просування в колишній радянський простір недооцінив власну привабливість і готовність керівництва у Києві до реформ. Безсумнівно, Москва здобула важливу перемогу у політичній боротьбі з ЄС за Україну. Але відступ Києва від угоди про асоціацію не обов'язково означає вступ до Митного Союзу".

Нідерландська газета De Volkskrant розмірковує:

"Фіаско саміту - погана новина для тих, хто в майбутньому охоче хотів би бачити Україну членом Євросоюзу. Крім прозахідних демонстрантів у Києві та інших українських містах, це насамперед східні країни ЄС. І через двадцять років після падіння комунізму вони відчувають гарячий подих Росії в потилицю.Такі країни, як Польща чи Литва розглядають Україну та інші колишні радянські республіки як буфер проти старого ворога Росії.

Французька регіональна газета Dernières Nouvelles d'Alsace, котра виходить у Страсбурзі, коментує:

"Новий цар (очільник Кремля) Володимир Путін твердо вирішив знову об'єднати частини колишнього Радянського Союзу. Його бачення міжнародних відносин завжди було: блок проти блоку. У цій історії Європейський Союз також переоцінив притягальну силу його демократичної моделі. Набагато більше важать погрози санкціями з Москви. Український президент Віктор Янукович знаходився у безвихідній ситуації і схилився до рішення, котре він оцінював як найбільш безпечне для своєї країни, та котре відповідало його власним інтересам. Йому більше не треба боятися гніву Брюсселя, однак він точно знає, чого може коштувати бажання противитися Кремлю".

Грузія та Молдова наблизилися до ЄC

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою