1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ігри Путіна

Підготувала Наталя Неділько8 лютого 2014 р.

Європейська преса активно коментує відкриття Зимових олімпійських ігор у Сочі. Ідеться і про свято спорту, і про права людини, і про вплив політики на спорт.

https://p.dw.com/p/1B5TL
Фото: picture-alliance/dpa

Німецька газета Süddeutsche Zeitung, коментуючи відкриття Зимової олімпіади в Сочі, звертає увагу на значення цих ігор:

"У Сочі мірятимуться силами як ніколи багато спортсменів, і у більшій кількості дисциплін, ніж будь-коли. Права на телевізійну трансляцію приносять шалені суми, і, попри всі застереження, знайшлося багато платоспроможних спонсорів. Але все це не може приховати того, наскільки похмурими є перспективи. Навіть в Австрії, де лижників-героїв вшановують майже як напівбогів, половина населення не цікавиться Олімпійськими іграми в Сочі, як показало дослідження. У Німеччині ж близько 50 відсотків відповіли, що схвально поставилися б навіть, якби з огляду на ситуацію з правами людини в Росії німецька команда взагалі не поїхала б на узбережжя Чорного моря", - зазначає видання.

Люксембурзька газета Luxemburger Wort звертає увагу на нерозривність спорту і політики:

Щонайпізніше з часу Олімпійських ігор 1936 року у Берліні, коли Німеччина перетворила цей захід на велике пропаганда-шоу, Олімпіада втратила свою політичну чистоту. Організація ігор пов'язана для країни, що приймає захід, із надзвичайною помітністю та з іміджем у світі. Це стосується й ігор у Сочі, відкритих з великою помпою. Кремль сподівається на значне збільшення престижу. Правозахисники використовують можливість, щоб справедливо вказати на тривожну ситуацію з правами людини в країні… Але й спортсмени з усього світу як особистості не можуть повністю безтурботно їхати в Сочі. Адже законодавчі норми, які передбачають кримінальну відповідальність за пропаганду гомосексуалізму, діють і для них. Іноземні спортсмени можуть нічого не боятися, але вони мають усвідомлювати, що спорт ніколи не перебуває у політичному вакуумі".

Австрійська газета Die Presse у контексті відкриття Олімпіади пише про "ігри Путіна":

"Це називається ігри Путіна. Але це не лише путінські ігри. Це ігри росіян, напевно, багатьох. Вони радіють тому, що презентують себе світу. Ті, які з новим, дуже розхваленим олімпійським лижним комплексом "Роза Хутір", можливо, пов'язують гордість та почуття власної гідності. А як казав нещодавно Михайло Ходорковський? Не варто псувати свято спорту мільйонам людей. Натомість у нас увагу привертають фотографії з Сочі з неготовими санітарними об'єктами…

Французька газета Le Figaro вважає міжнародну критику на адресу Росії, котра приймає Олімпійські ігри, нещирою.

"Найпізніше з 1936 року стало зрозуміло, що Олімпійські ігри піддаються впливу політики. Вони залишаються силовому полі геополітики. Це засвідчує довга історія акцій бойкотування. Також і щодо путінських ігор точаться суперечливі дискусії. Звісно, російські закони проти опозиції, проти гомосексуалів та ЗМІ дуже далекі від демократичних ідеалів. Утім, чи хтось дасть себе засліпити лицемірством міжнародної спільноти, яка агітує за росіян, коли йдеться про торгівлю чи про дипломатію? Кожна країна, що проводить Олімпійські ігри, показує себе зі своїми суперечностями. Сподіваємося, що це не відволікатиме від головного - від досягнень чемпіонів цього глобального спортивного свята", - зазначає паризьке видання.

Нідерландська газета de Volkskrant наголошує:

"Якщо терактів не буде, на що всі сподіваються, то Путін упродовж наступних тижнів насолоджуватиметься хвилею патріотизму, яка заливає Росію. Але ігри пропонують не лише престиж, на який Кремль сподівався. Адже вимога проводити Олімпійські ігри тільки в демократичних країнах не лише зарозуміла, а й нерозумна. Темні сторони політики Путіна ще ніколи не були так сильно висвітлені далеко за межами країни. Також і в самій Росі, як засвідчують опитування громадської думки, з огляду на астрономічні кошти олімпійських проектів, є великий скепсис".