Європі не можна зупинятися – вона повинна розширюватися далі

Німецьке видання „Franfurkter Rundschau“ присвячує статтю розгляду українського питання у Парламентській асамблеї Ради Європи. У матеріалі під назвою „Рада Європи виносить догану Україні” газета звертає увагу на те, що організація проводить моніторинг вже тривалий час. В останньому ж звіті доповідачі Ради Європи роблять невтішні висновки. Franfurkter Rundschau пише:

Блиск Віктор Ющенка минув із заголовками у міжнародній пресі про відставку прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та призначення Юрія Єханурова новим шефом уряду приблизно два тижні тому: колишній герой революції тепер лише нерезидент поміж багатьох, якого втягли у сумнівну боротьбу за владу. Те, що Парламентська асамблея Ради Європи обговорює нині критичний звіт про ситуацію в Україні, збігається з нинішніми подіями лише випадково. Документ почали готувати задовго до того, -

Далі „Franfurkter Rundschau” звертає увагу на особливості ситуації в Україні та невідповідності європейським стандартам:

Основний мотив доповіді датської представниці лібералів Ганне Северінсен та депутата від консерваторів Ренати Вольвенд з Ліхтенштейну: незважаючи на безсумнівний прогрес у внутрішній політиці про справжню демократію у цій східноєвропейській державі (навіть майже через рік після революції) нема й мови. „Принципи правової держави ще у багатьох галузях не повністю запроваджено”, скаржаться обидва політики.

„Рада Європи вимагає інтенсивніше боротися із корупцією. Реформи в економіці не мають зводитися лише до нового перерозподілу влади між олігархами. Причини цього заклику: навіть за Ющенка не проведено чіткої межі між економічними та політичними інтересами.

Газета „Franfurkter Rundschau” доходить такого висновку:

Незважаючи на такі проблеми в Києві, нового президента Віктора Ющенка все ще продовжують поважати на континенті як героя Помаранчевої революції. З того часу, як 2004 року був скинутий старий режим, Рада Європи – єдина європейська інстанція, яка опікується тим, що детально та критично розглядає зрушення в Україні після революції.

Про відносини Європи та сусідки України - Росії пише газета „Süddeutsche Zeitung”. Видання присвячує коментар тому, що Москві вдалося домовитися із Брюсселем про полегшення візового режиму. У статті „Відкриті кордони для відкритих росіян”, зокрема, йдеться:

Росія та Європейський союз упродовж років як стратегічні партнери постійно тренувалися в тому, що клялися один одному у підтримці спільних інтересів та цінностей. Набагато менше досвіду в обох сторін, коли йдеться про те, щоб такі заяви наповнювалися конкретними вчинками. Тому не дуже високі очікування від європейсько-російської зустрічі на найвищому рівні авЛондоні було швидко перевершено. Росія досягла спрощення візового режиму для певних груп – наприклад, для студентів та бізнесменів. За це Москва поступилася Євросоюзу в суперечці про угоду щодо прийняття назад нелегальних мігрантів, -

пише „Süddeutsche Zeitung” і продовжує:

Це не є проривом на шляху до безперешкодного подорожування між Росією та державами ЄС. Втім, президент Путін везе додому щось більше, ніж просто неконкретні зобов’язання про скасування віз у далекому майбутньому. Він може презентувати компроміс, від якого, принаймні частина подорожуючих, вже скоро матимуть переваги.

Далі газети „Süddeutsche Zeitung” аналізує, які переваги може отримати від спрощення візового режиму з Росією Європейський союз:

У майбутньому Москва наполягатиме на скасуванні інших перешкод для подорожуючих. З іншого боку, в Європі й надалі лунатимуть голоси тих, хто вбачатиме в цьому загрозу. В той же час, незважаючи на похмурі для демократичного суспільства результати діяльності кремлівського шефа, його прагнення домогтися безперешкодного подорожування наповнює надією. Звичайно, ЄС має захищати свої законні інтереси, що стосується безпеки. Але той, хто бажає мати відкриту Росію, має також у перспективі попіклуватися й про відкриті кордони.

І на завершення - цитата зі швецької газети „Dagens Nyheter”, яка пише про перспективи розширення Європейського союзу:

Можна справедливо стверджувати, що розширення – є одним з найбільших досягнень ЄС. Євросоюз знову об’єднав насильно розділену Європу. Він зумів так поширити демократію та домогтися такої поваги до прав людини, про що Сполученим Штатам навіть і мріяти не доводилося. Держави, що роблять перші кроки до демократії, серед яких і Україна, орієнтуються на ЄС. Якщо Євросоюз з цим завданням не впорається, зосередить увагу виключно на своїх внутрішніх проблемах, зупинивши процес розширення, тоді врешті-решт може виникнути запитання – а для чого він, зрештою, взагалі існує, - читаємо в шведській газеті „Dagens Nyheter“.

Огляд преси підготувала Тетяна Карпенко