ЄЕП на порядку денному українсько-російського саміту

Ідея створення Єдиного економічного простору між Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном виникла восени минулого року. Вона зразу ж наразилася на нищівну критику українських опозиційних сил, у першу чергу «Нашої України» та Блоку Юлії Тимошенко. І все ж минулого вівторка угоду про ЄЕП було ратифіковано Верховною Радою. Це зняло перед президентом Леонідом Кучмою формальні перепони на шляху до реалізації цього проекту. Утім, народний депутат Олесь Гудима вважає, що в цьому питанні ще не поставлено останньої крапки. В інтев»ю «Німецькій хвилі» він заявив, що є достатньо можливостей зупинити реалізацію договору:

«Для цього існують цілком законні, конституційні механізми. Наприклад, прихід нового президента до влади дає йому право внести на розгляд парламенту проект закону про денонсацію угоди. І новий уряд, який буде сформовано після перемоги нового президента теж може внести проект відповідного закону. Тобто існують можливості недопустити реалізації угоди про ЄЕП. Тож хоча сама угода є загрозливою, але я не робив би з цього трагедії в контексті майбутніх президентських виборів. Варто також зазначити, що у разі підписання певної угоди в рамках ЄЕП, її може денонсувати і Конституціний суд, якщо вона суперечитиме Основному закону України. І це знову ж таки дасть підставу для того, щоб розпочати процедуру денонсації угоди про ЄЕП».

І все ж у п»ятницю в Алушті розпочнеться зустріч Кучми та Путіна, де, очевидно, обговорюватимуться конкретні плани щодо реалізації Договору про Єдиний економічний простір. Своєю чергою пан Гудима переконаний, що до втілення в життя певних угод в рамках договору не дійде, оскільки їх реалізація має дуже інерційний характер. Олесь Гудима наводить такі аргументи:

«Ви самі бачити, що тяганина з нафтопроводом чи газопроводом триває вже близько двох років. Тож я переконаний, що жодних негативних кроків не вдасться реалізувати до президентських виборів. Нині ми можемо говорити виключно про плацдарм, створений Росією з допомогою свого лоббі в Україні. Але все залежатиме від того, якою стане влада в Україні в листопаді цього року. Якщо вона буде такою як нині, то тоді ми можемо говорити, що угода про ЄЕП може, на жаль, бути втіленою».

У вівторок під час обговорення договору про ЄЕП прозвучали такі цифри: 20 мільярдів гривень щорічно втрачатиме Україна внаслідок реалізації цього проекту. Водночас Олесь Гудима вважає, що реальні втрати України не підлягають підрахунку:

«Ми говоримо про речі, які не мають ціни й не мають виміру. Ми говоримо про національні інтереси, про національну безпеку, в тому числі – про енергетичну безпеку, про загрозу нашому устрою. Оцінювати ці речі в мільярдах доларів є абсолютно некоректно. Бо можна говорити про втрату з часом ознак державності. Адже справа може дійти до єдиної валюти, митного простору, а потім – до єдиного кордону»

Ще одним аспектом питань, пов»язаних з ратифікацією договору про ЄЕП є співпраця Києва з Європейським Союзом. Як вплине реалізація договору на перспективи України поглибити європейську інтеграцію. Заступник начальника відділу економіки мюнхенського Інституту Східної Європи Фолькер Вінцентц висловлює таку думку:

«Від України надходят суперечливі сигнали щодо ЄЕП. З одного боку вона заявляє, що має намір реалізовувати лише ту частину цього договору, яка відповідає її національним інтересам. З іншого боку ніхто в Києві не заперечує, що цей договір має передбачає в майбутньому створення економічного союзу для країн-учасниць. І лише практика покаже, яка інтерпритація є дійсною. І виходячи з цього Європейський Союз робитиме адекватні політичні кроки щодо України».

Любомир Петренко