ЄС заохочує сусідів грошима

"Найбільш сприятливе ставлення буде на цьому етапі до Йорданії, Марокко та України – це ті держави, які справді показали, що хочуть іти далі і працювати з нами. Вони найбільш активно втілюють програму реформ”, - констатує Беніта Ферреро-Вальднер.

Саме з огляду на ефективність реформ було виділено ті держави, які мають отримати найбільше сприяння та значну фінансову допомогу від Євросоюзу протягом наступних шести років. Усього ж на період з 2007 по 2013 рік, пояснила єврокомісар, під програму сусідства ЄС планує надати дванадцять мільярдів євро:

“З цих 12 мільярдів я забираю один на створення двох спеціальних фондів. Я пропоную створити інвестиційний фонд для країн-сусідів, до якого країни-члени можуть теж робити внески. Ці гроші мають бути використані на отримання додаткових позик у європейських фінансових інститутах”.

З цього фонду виділятимуться кошти, зокрема, на надання грантів у різних галузях. І в цьому сенсі він має замінити програму Тасіс, що припиняє свою діяльність. На гроші з інвестиційного фонду можуть розраховувати усі держави, що беруть участь у програмі сусідства, - зауважила Ферреро-Вальднер:

“Ми спрямовуємо до фонду 700мільйонів євро з ”мого” мільярда. Інші 300 мільйонів ми відкладаємо для того, щоб надати тим партнерам, які досягли найбільшого прогресу в імплементації планів дій”.

А тут вже йдеться лише про взірцеві країни, які Беніта Ферраро-Вальднер виділила на початку - Йорданію, Марокко та Україну. Цим трьом державам вдалося завоювати прихильність Брюсселя різними способами. Приміром, Україна відзначилася тим, що нарешті провела перші демократичні вибори та підписала з ЄС угоду про реадмісію нелегальних мігрантів. Брюссель вже частково віддячив, запропонувавши полегшення візового режиму. Беніта Ферреро-Вальднер зізналася, що візовий режим є перепоною на шляху досягнення ЄС певних цілей у політиці сусідства. Тому Євро комісія вже розмірковує над тим, як зробити його більш гнучким для держав - сусідів. Звичайно, в обмін на співпрацю у боротьбі з нелегалами та захист кордонів ЄС.

Водночас, деякі оглядачі у Брюсселі застерігають: керівництву Євросоюзу не варто поспішати із такими широкими жестами на адресу України як додаткові фінансові вливання. Зокрема, вони радять пильніше придивитися то того, куди мають бути вкладені солідні суми грошей. Приміром, експерт Центру європейської політики Аманда Акчакоча, вважає, що Україна нині не заслуговує на особливе ставлення ЄС. Адже останнім часом там спостерігається не істотний прогрес, а якраз навпаки:

“Євросоюз має дуже обережно ставитися до того, що він робитиме зі своїми грошима. Оскільки, приміром, в Україні, з тих пір як до влади прийшов новий уряд, відбуваються нездорові зміни – можна сказати відбуваються недемократичні зміни. І я думаю, це останнє, чого хоче Європейський союз. Здається, що ЄС вкладає гроші в Україну, а з іншого боку, Україна не стає більш демократичною, вона стає, навпаки, менш демократичною”.

Занепокоєння, за словами Аманди Акчакочі, викликає внутрішньополітичне протистояння в Україні. В цій ситуації Європейський союз має більш зважено ставитися до фінансової підтримки Києва, вважає брюссельський експерт:

„ЄС має бути впевненим в тому, що гроші, які він вкладає, будуть використані правильно і та там, де необхідно. Євросоюз не має просто викидати гроші у „чорну діру”. У випадку України – вкладати в уряд, в якого навіть немає справжньої програми дій“

На думку Аманди Акчакочі, в Брюсселі добре поінформовані про не зовсім демократичні тенденції, які останнім часом простежуються в Україні, але керівництво ЄС вважає за краще заплющувати очі. Адже європейські партнери зацікавлені не лише в розвитку демократії в Україні. Не менш важливими для Брюсселя є співпраця в енергетичній сфері, а також спільні зусилля у протидії нелегальній міграції, підсумовує Акчакоча.