1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Ін’єкції молодості: чим розплачуватимемося?

Ганна Філіпп25 травня 2006 р.

Гормони – це ключі до кожної клітинки нашого організму. Біологічно активні речовини, що їх виділяють залози внутрішньої та зовнішньої секреції, відповідають за безперебійну роботу всіх органів, а також за стан шкіри та розмір талії, за нашу пристрасть до солодощів і протилежної статі, за наш настрій, сон, працездатність, розумові здібності. Недарма кажуть, гормони – це те, що забезпечує гармонію.

https://p.dw.com/p/AOKd
Фото: Bilderbox

Функції їх такі багатогранні й складні, що науковці й досі шукають відповідей на численні запитання. Доктор наук Корнелія Яурш-Ганке, співробітниця федеральної клініки діагностики у Вісбадені:

„Про гормон росту, як і підказує його назва, було відомо, що він впливає на зріст людини. В екстремальній формі це виявляється в існуванні карликів та велетнів. Але згодом було встановлено, що баланс цього гормону необхідний не лише в дитинстві, коли організм інтенсивно росте, а й у дорослому віці – для підсилення синтезу білка.”

Якість, що її одразу оцінили культуристи. Ін’єкції соматотропіну, тобто, гормон росту, начебто фантастично збільшували силу та обсяг м’язів. Але надзвичайний анаболічний ефект загрожував такими „побічними” наслідками, як недоумство чи навіть смерть. І коштував препарат, який виготовляли з гіпофізів померлих людей, дуже дорого. Сьогодні, не лише в бодібілдингу, а й у багатьох інших видах спорту, широко застосовують синтетичний соматотропін, вироблений з генетично трансформованих кліток м’язів. „Через протидопінгові кампанії репутація гормону росту похитнулася, але від цього його роль в організмі людини не стала менша”, - каже професор мюнхенської клініки Петра Шумм-Дрегер:

„Для дорослих достатня кількість цього гормону дуже важлива для здорових кісток, для здорового серця, для підтримання балансу між жировими тканинами та м’язами. У другій половині життя стимулятор росту практично відповідає за добре фізичне та психічне самопочуття.”

За такого широкого спектру дії, лікарям складно виявити специфічні синдроми, які чітко вказували б на брак саме цього гормону. За оцінками фахівців, у Німеччині таких пацієнтів може бути понад 100 тисяч. Петра Шумм-Дрегер:

„Але якщо діагноз встановлений, щоденні гормональні ін’єкції можуть запобігти розвиткові багатьох тяжких захворювань. Проблема, однак, полягає в тому, що з віком в організмові виробляється менше не тільки гормону росту, а й багатьох інших.”

Цілком природний процес, який можна описати одним словом - старіння.

Але внутрішньо погодитися з ним нелегко. Чимало жінок і не збирається цього робити, особливо, якщо дозволяють фінанси. „Гормони - це волога в пустелі, це джерело вічної молодості”, - запевняє реклама. „Не дивно, що останнім часом до нас нерідко звертаються й представники сильної статі”, - розповідає Корнелія Яурш-Ганке:

„Сьогодні преса заповнена статтями про гормональні диво-медикаменти, які начебто спроможні подарувати другу молодість. Чому чоловіки мають відставати? Вони приходять до лікаря й кажуть: „Моя жінка приймає естрагени та гестагени, то чи не могли б ви й мені дати якісь чоловічі препарати? Наприклад, гормон росту...”

Деякі лікарі й справді призначають „хворому” гормональний коктейль, що йому позаздрив би кожен спортсмен, який добре розуміється на допінгах. Ефект від такого еліксиру іноді перевищує всі очікування. Зморшки на обличчі згладжуються, виникає бажання взяти рюкзак та зійти на велику гору, а секс майже нічим не відрізняється від того, що був у студентські роки. Професор Петра Шумм-Дрегер:

„Звичайно, бо за допомогою гормону росту, який відчутно впливає на процес спалювання жиру, можна легко скинути зайві кілограми. Передусім – на животі. Оживають м’язи, про які ті, хто весь час сидить, узагалі забувають, що такі існують. Але треба пам’ятати, що всі ці позитивні зміни настають лише тоді, коли правильно обрано дозу гормону росту. Розрахувати її так, щоб побічні наслідки не переважали, дуже-дуже складно. Лікар обов’язково повинен попередити про можливий ризик і уважно спостерігати за пацієнтом під час гормональної терапії.”

„Ґрунтовних наукових досліджень щодо того, як соматотропін діє на здорових людей, на сьогодні немає, - підтверджує й доктор наук Корнелія Яурш-Ганке:

„Повинен 80-річний чоловік почуватися, як 40-річний? І чому б не перетворити себе на 20-річного юнака? Є в лікарів моральне право йти на такі експерименти? Спокуса для обох сторін дуже велика. Але головним принципом медицини залишається – не зашкодь. Уже відомі приклади, коли неконтрольована терапія завершувалася для пацієнтів раковими захворюваннями та діабетом. І доки наука не зробила остаточних висновків, більшість фахівців вимагає: на ін’єкції гормону росту здоровій людині треба накласти табу.”

За матеріалами німецької преси