Інґмар Бредіс: В нинішній ситуації нові вибори не мають жодного сенсу

Доктор Інґмар Бредіс викладає на кафедрі політології Національного університету „Києво-Могилянська Академія” як лектор Німецької академічної служби обмінів. Парламентаризм в Україні був темою докторської дисертації, яку він захистив минулого року в університеті Ростока. Політолог пояснює, що сфокусував свою увагу на дослідженні Верховної Ради, зокрема, через ключову роль, яку вона мала би відігравати в процесі реформ і європейській інтеграції України. Саме на парламенти лягає основна відповідальність за ці процеси – такого висновку Бредіс дійшов, аналізуючи досвід східноєвропейських країн, які стали членами Євросоюзу кілька років тому. Однак український парламент не в змозі подужати роль „локомотива європейської інтеграції”, констатує німецький експерт:

„Через те, що депутати Верховної Ради дуже сильно пов’язані з великим бізнесом, вони в дійсності незацікавлені повною мірою впроваджувати європейські стандарти у багатьох сферах, таких як, приміром, захист довкілля або захист прав споживачів. Більшість бізнесменів, які сидять у Верховній Раді боїться, що європейські норми можуть обмежити їх в отриманні прибутку. Вся ця історія з європейською інтеграцією є на сьогодні суто декларативною”.

Нещодавно у Німеччині вийшла друком книга Інґмара Бредіса „Інституційні зміни без зміни еліт”, яка базується на його науковій праці. Автор доходить висновку, що навіть після конституційної реформи і проведення демократичних парламентських виборів політичні механізми часів президента Кучми залишаються актуальними:

„Проблема в тому, що разом зі зростанням ролі парламенту збільшилася лише кількість акторів. Але політична культура цих акторів залишилася на низькому рівні, вони грають за тими самими правилами. Тому ця парламентська реформа в Україні виявилася не дуже ефективною”.

За словами Інґмара Бредіса, українські реалії не відповідають засадам парламентаризму у країнах Європи. Причини недієздатності Верховної Ради експерт радить шукати передовсім у тому, як в Україні формуються виборчі списки:

„У парламентській демократії, як приміром у Німеччині, це дуже довготривалий процес. Політики багато років працюють у партії, займаються буденною партійною і громадською роботою, крок за кроком просуваються кар’єрною драбиною, аж поки їм не випадає шанс потрапити у виборчий список. Натомість в Україні ніхто не розуміє, як люди потрапляють у ці списки. Відповідно, незрозуміло якою є їхня відповідальність, кому вони почуваються зобов’язаними”.

На нових виборах партійні списки зміняться, як припускає політолог, максимум на 10-15 відсотків. А головне – не має жодних ознак того, що зміняться принципи формування списків. Інґмар Бредіс вважає, що Україна виявилася неготовою до переходу до пропорційної системи виборів до парламенту, коли депутатів обирають виключно за партійними списками.

„Зв’язок між депутатами і партіями дуже слабкий. Українські партії у нинішньому вигляді не мають достатньої інтеграційної сили, яку вони мусили би мати у такій владній системі. В Україні немає потужних масових партій як у Німеччині. Але навіть у Німеччині партії не мають монополію – в округах виборці також голосують за конкретних кандидатів”.

На думку Інґмара Бредіса, варто було би повернути мажоритарно-пропорційну систему, яка діяла до конституційної реформи. Адже у ситуації, коли більшість депутатів не відчуває жодної відповідальності перед однією з партій, було би добре, якби вони відчували відповідальність принаймні перед виборцями з округу, в якому вони обиралися.

Першочерговим завданням для депутатів наступного скликання має стати робота над змінами до Конституції, переконаний німецький політолог. На його думку, варто навіть розглянути такий варіант, аби новий депутатський корпус був обраний не на повний термін повноважень у п’ять років, а на перехідний період, скажімо, у два роки. За цей час парламентарії мусили би ухвалити таку редакцію Конституції, з якою можна було би нормально працювати. Адже нинішній правовий хаос становить для держави величезну небезпеку, переконаний Інґмар Бредіс:

„Нинішня патова ситуація, яка склалася в українській політиці має певні риси розвалу держави. Центральні політичні інституції вже не в змозі ухвалювати рішення, які були би обов’язковими до виконання. Вже немає виконавчого ланцюжка, який би з’єднував тих, хто віддає розпорядження із тими, хто відповідає за їхнє виконання. Таке враження, що ніхто нікому не зобов’язаний. Нові вибори можуть лише загострити цю проблему. Адже громадяни на сьогодні вже не вбачають у виборах інструменту впровадження їхньої волі”.

В такій ситуації вибори не мають жодного сенсу, наголошує Інґмар Бредіс. Німецький політолог застерігає, що відсутність суттєвих якісних змін після дострокових виборів остаточно підірве довіру українців до виборів як до інституту демократичної легітимації.