Іран взяв курс на конфронтацію

Європейська преса продовжує коментувати конфлікт навколо карикатур на пророка Магомета, зокрема агресивну позицію Ірану у цій ситуації. Крім того, видання приділяють увагу дискусії з приводу ухвалення директиви ЄС з лібералізації ринку послуг. Газета Nürnberger Nachrichten пише про ядерну програму Тегерану:

„Цими вихідними, на 27-му річницю перської революції, її найзавзятіший ідеолог своєю поведінкою вкотре продемонстрував небезпечність власних намірів. Виступаючи перед розбуреною юрбою Ахмадінеджад, знову і знову таврує Ізраїль і називає холокост „вигадкою сіоністів”. Головний іранський пропагандист і підбурювач називає всіх європейців „маріонетками Ізраїлю” і погрожує продовжити ядерну програму. Той, хто так мислить, і справді може не погребувати зброєю масового знищення. Отже, треба зробити все можливе для того, аби іранський лідер не отримав такої зброї„ - наголошує Nürnberger Nachrichten.

Газета Frankfurter Neue Presse оцінює політичну ситуацію в Ісламській республіці:

„Виникає запитання, чому досі більшість лідерів ісламських країн не наважуються дистанціюватися від Ахмадінеджада – людини, яка відкидає як непотрібні будь-які дипломатичні тонкощі і робить пропаганду центром внутрішньої політики. Цю ситуацію можна порівняти з нацистською Німеччиною напередодні згубної війни. Для гідних мусульман, як в Ірані, так і закордоном, цей чоловік є ганьбою. Ще минулого року Іран хитався між реформами і традиційним курсом мусульманських духовних лідерів. За вісім місяців Ахмадінеджад перетворив цю державу на диктаторську фортецю, всередині якої панує середньовічна пітьма. Єдине із досягнень цивілізації, яке цікавить Іран – ядерна бомба”, - констатує Frankfurter Neue Presse.

Не лишається осторонь конфлікту і датська газета Jyllands Posten, в якій було опубліковано сумнозвісні карикатури на пророка Магомета:

„Режим у Тегерані свідомо взяв курс на конфронтацію із Заходом і вже давно чекав на зручну нагоду. Плюндрування датського посольства є зайвим тому підтвердженням. Іран просто не бажає грати за міжнародними правилами, натомість хоче встановити свої. Міжнародна спільнота має реагувати на це. Не можна допустити, аби войовничі фанатики з іранського керівництва отримали жадану ядерну зброю”, - застерігає Jyllands Posten.

Дискусія про можливість запровадження міжнародних санкцій проти Ірану вже використовується деякими німецькими політиками для досягнення внутрішньополітичних цілей. Такого висновку доходить, зокрема, газета Badische Zeitung з Фрайбурга, коментуючи заяву голови Соціал-демократичної партії Німеччини Маттіаса Платцека про неприйнятність силових рішень стосовно Ірану:

„Побоювання соціал-демократів напередодні низки земельних виборів зростають з огляду на невтішні рейтинги. В цій ситуації Платцек пішов шляхом свого попередника Ґергарда Шредера. Як і свого часу екс-канцлер, нині голова СДПН хоче зіграти роль „миротворця”. „В жодному разі не допустити військової кампанії” – це гасло має стати бальзамом на поранені міжнародними конфліктами душі виборців і водночас на період передвиборчої кампанії відволікти їхню увагу від проблем всередині країни. Проте такі дії соціал-демократів суперечать тій хиткій спільній позиції, яку узгодили країни „трійки” у ядерному конфлікті з Іраном. Ставити під сумнів цю єдину позицію - безвідповідально”, - критикує Badische Zeitung.

До іншої теми. Цими вихідними у різних містах Європи відбулися демонстрації протесту проти запровадження Єврокомісією директиви, яка має лібералізувати ринок послуг і відкрити його для країн-новачків ЄС. Neue Ruhr-Zeitung з Ессена пише:

„35 тисяч мобілізованих профспілками демонстрантів у Берліні виразили стурбованість тим, що Європейський союз робить щось неправильне, навіть небезпечне для старих членів ЄС. Спільний ринок без національних бар’єрів на Сході Європи розглядають як великий шанс, натомість на Заході це помилково сприймають як загрозу. Саме таке враження на перший погляд справляє монстр під назвою „директива про регулювання ринку послуг”. У Німеччині така норма може стати кілером робочих місць, якщо прибирання приміщень або догляд за хворими переберуть на себе латвійські або угорські заробітчани. Ці страхи можна розвіяти лише зрозумілими аргументами”, - зазначає Neue Ruhr-Zeitung.

Французька Le Figaro закликає ухвалити директиву попри численні протести:

„Відкриття ринку послуг є терміново необхідним, якщо європейці хочуть у майбутньому зберегти нинішній рівень життя. Попри перебільшені упередження опонентів, ця директива не має не меті запровадити в Європі „закон джунглів”. Навпаки – реформи потрібні вже зраз, аби Європа могла ствердитися у динамічному світі, в якому конкуренція все більше функціонує саме за „законами джунглів”, - підсумовує Le Figaro.

Огляд преси підготував Євген Тейзе