Іран і уран: небезпечний дует

Одна з центральних міжнародних тем у тижневих виданнях Німеччини – поновлення ядерної програми Ірану. Всупереч міжнародній критиці, Іран цього тижня почав підготовку до збагачення урану. Уряд у Тегерані каже, що це робиться в мирних цілях, але США підозрюють Іран у намірах створити атомну бомбу. Ось що пише про це тижневик Die Zeit з Гамбурга:

Духовні лідери Ірану мають вигоду від того, що недавня спроба реформувати договір про нерозповсюдження ядерної зброї провалилася. На конференції у Нью-Йорку йшлося про те, щоб не допустити повторення ситуації з Північною Кореєю. КНДР спочатку легально створила ядерну техніку, а потім вийшла з договору й почала будувати бомбу, -

нагадує Die Zeit і продовжує:

Відповідальність за поразку реформи несуть не в останню чергу великі ядерні держави, які в недостатній мірі виконують обіцянки роззброїтися. Певну роль зіграла й невдала спроба реформувати ООН. У Раді Безпеки домінують члени ядерного клубу, які нерідко блокують зусилля один одного. З блокадами можна рахуватися і якщо на розгляд Ради Безпеки буде винесено ядерну програму Ірану. Китай не хоче йти на конфронтацію з Іраном, бо хоче уникнути прецеденту для проблеми Північної Кореї. Рада Безпеки втратила силу, воєнний варіант вирішення конфлікту нічого не принесе, бо бракує цілей для точних ударів. Захід не може погрожувати Ірану. Тому розмірковують над новими пропозиціями, наприклад, визнати використання Іраном власної уранової технології за умови контролю Заходом. Але що робити, якщо Іран викине з країни інспекторів, як тільки в нього буде достатньо сил для створення ядерної бомби? -

запитує Die Zeit і пропонує таку відповідь:

Залишається лише одне – продовжувати переговори, тягти час, переконувати Китай та Росію. Але все це може тільки Америка. Гарантії безпеки Ірану, що почуває себе оточеним ворогами, теж можуть давати тільки США. Тому іранська політика Європи може бути тільки трансатлантичною, або неефективною, - вважає Die Zeit.

До іншої теми. Боннський тижневик Rheinischer Merkur повертається до планів Німеччини стати постійним членом Ради Безпеки ООН. Проти таких намірів нещодавно відкрито виступили США та Китай:

Канцлер ще намагається поширювати оптимізм, хоча катастрофа вже давно очевидна. В розпал передвиборної боротьби луснув його центральний зовнішньополітичний проект. Намагання Німеччини отримати місце постійного члена Ради Безпеки ООН не отримає необхідних для цього двох третин голосів на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Така ситуація зараз, і вона навряд чи зміниться восени. Ідею так званої „великої четвірки” – Німеччини, Індії, Японії та Бразилії, які разом прагнули членства в Раді Безпеки, не підтримують африканці. Тому Токіо вже думає відмовитися від амбіційних планів, -

пише Rheinischer Merkur і веде далі:

Дії німецької дипломатії в останні місяці були далекими від майстерності. Передусім спроби проштовхнути проект попри спротив США нагадує дилетантизм... Було несправедливо звинувачувати в поразці нью-йоркського проекту лише уряд соціал-демократів і „зелених”. У принципі ідея була правильна – дати більше ваги країні, що є третім за обсягами платником внесків до ООН. Не було іншої реальної альтернативи, окрім як об’єднатися заради цієї мети з іншими країнами. Провал реформи Ради Безпеки швидше вказує на те, що його нинішні члени будь-що хочуть продовжити існування органу в його анахронічній формі. Китай не хоче пускати в елітний клуб Індію та Японію, а Росія не хоче втратити свій голос в оркестрі великих держав. Президент США Джордж Буш зробив послом в ООН відомого критика цієї організації Джона Болтона, пустивши таким чином козла в город. Тому тикати пальцем на канцлера Шредера й радіти його поразці було б недоречно, - вважає Rheinischer Merkur.