Іспанія: вибори позначені терактом
16 березня 2004 р."Особливу свою турботу я хотів би висловити сотням сімей, які чекають на вістку про своїх родичів у приймальнях лікарень".
За Соціалістичну партію проголосувало 42 відсотки іспанців, у той час як за Народну партію - 38%. Іспанська газета "АВС" після теракту в Мадриді писала: "Несподівано все змінилося. Теракт пройшовся смерчом політичним ландшафтом Іспанії. Ще тиждень тому ніхто не давав іспанським соціалістам й іскри шансу. Здавалося, що в перемозі консервативної Народної партії ніхто не сумнівається".
У іспанців не було причин висловлювати незадоволення урядуванням консерватора Хосе Марії Азнара. Економіка держави характеризувалася сталим зростанням, яке за минулий рік становило три відсотки. Уряду вдалося реалізувати ефективну програму зайнятості населення, скоротивши частку безробітних з 15 до 10 відсотків. До активу консерваторів слід теж вписати успішну боротьбу з баскським тероризмом.
Водночас аналітики зауважують, що іспанський уряд досить безпорадно поводився у кризових ситуаціях. Згадаймо хоча б історію з танкером "Престиж", коли про реальні масштаби екологічної катастрофи біля берегів Галісії громадськість дізналася зі значним запізненням. А дії уряду у справі ліквідації наслідків були делекими від ефективних. Схожа ситуація виникла й після мадридського теракту. Сам прем"єр і його міністри намагалися переконати своїх співвітчизників, що це - справа рук терористів ЕТА, хоча більшість ознак вказували на причетність до вибуху структур, пов"язаних з мережею "Аль-Каїда". Зрозуміло, що коли, факт приховування інформації став очевидним, то іспанці, обурені, такими діями консервативного уряду за день до виборів, схилили свої електоральні симпатії на користь соціалістів. Переломним моментом у цій історії стала поява відеозапису, де чоловік, котрий називає себе представником "Аль-каїди" в Європі Абу Духаном аль-Афгані, заявив, що його організація бере на себе відповідальність за теракт у Мадриді.
Професор Нюрнберзького університету Вальтер Бернекер, котрий є фахівцем з галузі іспанської політики, відповідаючи на запитання "Німецької хвилі", чому іспанський уряд так вперто приписував теракт організації ЕТА, зазначив:
"Якщо б виявилося, що ЕТА дійсно стоїть за цим терактом, то це б продемонструвало виправданість жорсткої політики консервативного уряду щодо баскських сепаратистів. І це б у свою чергу лише додало голосів Народній партії. Визнання того, що за терактом стоїть "Аль-Каїда" чи інше ісламське угруповання, демонструвало б безпосередній зв"язок з участю Іспанії в іракській війні. Цього уряд побоювався і тому до останнього моменту зволікав з визнанням істини".
Народній партії залишилося хіба що привітати своїх політичних опонентів з перемогою і красиво піти з владних кабінетів. Лідер консерваторів, Маріано Рахой, котрий мав стати наступником свого однопартійця Азнара і вже примірявся до прем"єрського крісла, у понеділок заявив:
"Ми полишаємо уряд з чистими руками і позитивними підсумками роботи".
Тим часом Соціалістична партія, не гаючи часу складає план урядової діяльності. Чільне місце в ньому займає боротьба з тероризмом. Але перший пункт, який має намір реалізувати уряд - вивести іспанській збройні сили з Іраку. Хосе Луїс Сапатеро вже встиг з цього приводу заявити:
"Після того, як я складу прем"єрську присягу, я здійсню два наступних кроки. Перший: поінформую партнерів, другий: сконсолідую всі політичні сили, щоб це рішення було ухвалене не лише урядом. І після цього збройні сили, що дислокуються в Іраку повернуться додому".
Як заявив Сапатеро, Іспанія виведе свої війська з Перської затоки 30 червня, тобто саме в день передачі влади в країні іракській урядовій раді. Можливість того, що іспанський контингент злишиться в Іраку, на його переконання, можна розглядати лише в тому випадку, коли на миротворчу операцію буде отримано відповіддний мандат ООН.