1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Історія та легенди про “українського Моцарта”

Лідія Мельник5 травня 2006 р.

Схожість Львова та Відня не обмежується лише історичними чи архітектурними паралелями. Це українське місто, як і австрійська столиця, також пишається тим, що в ньому свого часу жив і працював „свій” Моцарт. Ідеться про наймолодшого сина великого композитора, званого ще “львівським Моцартом”. Нині, коли в цілому світі помпезно відзначають 250-ліття з дня народження геніального батька, львів’яни не дають

https://p.dw.com/p/AP9J
Фото: dpa

�ідійти в забуття музичній спадщині сина.

Франц Ксавер Вольфганг Моцарт народився в липні 1791-го, всього за кілька місяців до передчасної смерті батька, котрого ніколи не знав, проте ціле життя залишався в тіні його величі. На відміну від свого старшого брата, що більше цікавився банківською справою, Франц Ксавер з дитинства виявляв потяг до музики. Й уроки йому давав, до речі, той самий Антоніо Сальєрі, котрого фантазія письменників згодом перетворить на лиходія й отруйника. Здобувши ґрунтовну музичну освіту у Відні, сімнадцятирічний син Моцарта якимось дивом опиняється на самій окраїні Австро-Угорської імперії - в Галичині. Зважаючи на те, що багатством ніколи не славився жоден із Моцартів, можна припустити, що Франц Ксавер просто отримав із цих земель вигідну пропозицію. Таку версію підтримує й відома дослідниця галицької музичної культури, професор Львівської музичної академії Любов Кияновська:

„Як свідчать листи Франца Ксавера до матері, він спершу був не надто вдоволеним переїздом та несамовито нудився, потрапивши 1808 року в село Підкамінь неподалік Рогатина на запрошення графа Баворовського – як учитель музики для його молодших дітей. І в Рогатинському повіті, й невдовзі після переїзду до Львова Моцарт-молодший давав уроки нащадкам багатьох відомих шляхетських родин: Янішевських, Потоцьких, Чарторийських, Сапєг.”

Та недарма син Моцарта належав уже новій епосі – романтизму. Потрапивши гувернером у заможну львівську родину Бароні фон Кавалькабо, він, майже як герой роману Стендаля “Червоне і чорне”, закохався в “матір сімейства”, а фактично свою ровесницю. Біографи припускають, що саме це почуття змусило Моцарта-молодшого залишитися у Львові на довгі роки. Оселившись у самому центрі міста, на Ієзуїтенґассе (нині вулиця носить ім’я Леся Курбаса), він прожив тут аж до 1838 року. Опісля переїхав до Відня, а згодом до Зальцбурга, де став одним із засновників Моцартеума. Помер 1844 року в Карлсбаді (тепер Карлові Вари).

В історію Львова Франц Ксавер Моцарт увійшов як видатний організатор музичного життя. 1826 року він ініціює створення музичного “Товариства Святої Цецилії”. Щороку 5 грудня, в день смерті батька, Моцарт-молодший організовував присвячені його пам’яті концерти. Цікаво, що один із них, у 1827 році, за повідомленнями тогочасної преси, відбувся в греко-католицькій архікатедрі Святого Юра, де силами хору товариства було виконано „Реквієм” Моцарта. Сьогодні у Львові планують відродити цю традицію. А також повернути до сценічного життя твори сина, окремі з яких ще й досі приховують чимало несподіванок. Розповідає художній керівник Львівської філармонії Сергій Бурко:

„На одному з музичних вечорів, коли я музикував у родині Ганса Ебергарда Антона в малесенькому містечку Гермері неподалік Мюнхена, ми випадково наштовхнулися на фортепіанний квартет сина Моцарта. Яким же ж було здивування моїх колег, коли я запитав, чи знають вони, що син Моцарта довший час мешкав у Львові. Тож, коли виникла ідея створення компакт-диску з творів „львівського Моцарта”, зокрема в рамках відзначення 250-ліття його батька, я ще раз звернувся до цієї німецької родини з проханням надіслати мені ноти, що вона залюбки й зробила...”

Нововіднайдений квартет уже записаний львівськими музикантами, він увійде до компакт-диску, що незабаром побачить світ.

Як і його геніальний батько, Франц Ксавер Моцарт досить рано почав писати музику, виступати на концертних майданчиках. Найбільше творів різних жанрів скомпонував саме в Галичині. Невипадково його фортепіанний концерт №2, котрий також увійде до задуманого компакт-диску, називають “Львівським”: в музиці виразно відчуваються інтонації польського та українського фольклору. Є у Моцарта й варіації на тему української жартівливої пісні “У сусіда хата біла”, в деяких публікаціях згадується “Думка на руську тему.”

Можливо, ще й досі віднайдено не всі твори: багато десятиліть їх не виконували, а самого автора недооцінювали. Нині слід повернути європейській музичній культурі призабуте ім’я, так вважає й аташе з питань науки та освіти Посольства республіки Австрія в Україні Андреас Веннінґер:

„По-перше, ми підтримуємо наукову лінію проекту – дослідників, зайнятих цією тематикою. Все ще дуже важливо працювати в архівах, і знайти більше матеріалу: про творчу діяльність Моцарта-сина у Львові й сьогодні відомо ще дуже мало. Другий напрямок – культурний: підтримуємо виконання вже віднайдених творів, запис у Львівській філармонії компакт-диску, який згодом запропонують й австрійському слухачеві. Думаємо також запросити до Австрії з концертом львівський оркестр з програмою творів Моцарта-молодшого. Й, нарешті, було б добре встановити йому у Львові пам’ятну таблицю та перейменувати одну із вулиць міста на його честь.”

Сьогодні меморіальна дошка вже в роботі. Обіцяють також, що незабаром у Відні з’явиться вулиця Івана Франка, а у Львові навзаєм – Франца Ксавера Моцарта. Хтозна, чи виготовлятимуть колись львівські кондитери, схоже до своїх австрійських колег, “моцартівські” ласощі, а от місцеві музиканти вже нині роблять все можливе, щоб на концертних афішах ювілейного “моцартівського” року з’явилися імена не лише батька, але й сина.