1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

5 причин, чому Китай не зможе випередити Америку

27 липня 2023 р.

Економіка КНР скоро стане найбільшою у світі? Цей стереотип застарів. Експерти розповіли газеті Handelsblatt, як зараз змінюється розклад сил.

https://p.dw.com/p/4UPoU
Прапори США та Китаю
Фото: daniel0Z/Zoonar/picture alliance

"Тривалий час здавалося, що ніщо не зможе зупинити підйом у Китаї та його перетворення на найбільшу економіку світу.  Але тепер така перспектива виглядає вже не настільки очевидною", - пише німецька економічна газета Handelsblatt у статті "Змагання наддержав. США підуть зараз у відрив від Китаю?".

Проаналізувавши численні статистичні дані та опитавши експертів з різних країн, автори публікації виділили п'ять ключових причин, через які розклад сил у боротьбі за економічне та політичне лідерство на планеті у 21 столітті змінюється зараз на користь США. Це не означає, що в найближчі 15 років Китай не зможе наздогнати Америку, проте він навряд чи буде в змозі суттєво її обігнати, підкреслює видання.

"Йдеться про вплив на весь світовий порядок"

Чому це так важливо? "В економічному змаганні Китаю та США йдеться не лише про зростання добробуту, - пояснює Handelsblatt. - Успіхи в різних сферах безпосередньо позначаються на геополітичному впливі як самих цих двох держав, так і тих ідеологій, які вони представляють, а отже - позначаються і на усьому світовому порядку".

"Чим успішніше розвиватиметься економіка Китаю, тим вища ймовірність, що уряди інших країн стануть на бік Пекіна в політичному плані, - продовжує газета. - США, від чиїх технологій КНР (поки що) залежить. Чим сильнішим Китай стане у військовому плані, тим ймовірнішим буде його напад на Тайвань, що може призвести до катастрофічних наслідків аж до Третьої світової війни".

США розглядають Китай як найбільшу загрозу та прагнуть обмежити глобальний вплив КНР. А Пекін прагнутиме його розширити, вважаючи, що Захід перебуває у стані занепаду. Однак політичну владу забезпечують економічна та технологічна міць, нагадує Handelsblatt і перераховує п'ять сфер, у яких шальки терезів схиляються зараз на користь Америки.

Президент США Джо Байден не лише закликає інвестувати в Америці, але й стимулює їх гігантськими програмами
Президент США Джо Байден не лише закликає інвестувати в Америці, але й стимулює приплив інвестицій гігантськими програмамиФото: Rod Lamkey/CNP/picture alliance

1. Економічне зростання та інфляція

У США усвідомили, наскільки серйозною помилкою було допущене в останні десятиліття широкомасштабне перенесення виробничих потужностей за кордон, насамперед у Китай. На думку опитаних Handelsblatt експертів, президент Джо Байден зумів переламати ситуацію та викликав у країні справжній інвестиційний бум, особливо в індустріальному секторі. Газета пише, що Америка досягла "вражаючих успіхів у своїй стратегії реіндустріалізації".

Цьому значною мірою сприяв так званий закон про зниження інфляції, що набув чинності в серпні 2022 року (Inflation Reduction Act, IRA), який, по суті, є гігантською програмою підтримки інвестицій в американську економіку, головним чином у різні "зелені" технології, включаючи виробництво електромобілів.

Кількома днями раніше Джо Байден підписав і CHIPS and Science Act, покликаний дати потужний імпульс науковим дослідженням у сфері напівпровідників та їхньому виробництву. А до цього, у листопаді 2021 року, президент запровадив найбільшу з 1950-х років програму розвитку інфраструктури, яка передбачає модернізацію автомобільних і залізничних шляхів, мостів, портів, аеропортів, громадського транспорту, ліній електропередачі, водопостачання.

Щоправда, численні субсидії та пільги бізнесу фінансуються за допомогою позикових коштів, що призвело до подальшого зростання державної заборгованості в США, тому тепер співвідношення держборгу до ВВП досягло 120 відсотків, що вище, ніж в Іспанії, Португалії чи Франції, зазначає Handelsblatt. Однак і темпи зростання ВВП в Америці після пандемії коронавірусу суттєво вищі, ніж в інших країнах Заходу. А інфляція при цьому падає і навіть швидше, ніж очікувалося.

Водночас у Китаї відновлення економіки після пандемії йде повільніше, ніж на те сподівалися в КНР, "початкова ейфорія після раптового закінчення жорстких антиковідних обмежень зникла", "країна охоплена незвичайним песимізмом", констатує Handelsblatt. "Замість того, щоб купувати та інвестувати, споживачі та підприємства сидять на своїх заощадженнях, - констатує газета. - До того ж, йде охолодження всієї світової економіки, через що всюди у світі знизився попит на продукцію Made in China".

Президент США Джо Байден не лише закликає інвестувати в Америці, але й стимулює їх гігантськими програмами
Президент США Джо Байден не лише закликає інвестувати в Америці, але й стимулює приплив інвестицій гігантськими програмамиФото: Rod Lamkey/CNP/picture alliance

У результаті ситуації, коли у багатьох країнах світу борються з інфляцією, у Китаї, навпаки, зростає загроза дефляції. Тут слід нагадати сумний досвід Японії кінця минулого століття, який показав, наскільки важко зупиняти дефляційну спіраль, коли споживачі та підприємства в очікуванні подальшого зниження цін вичікують з купівлею товарів чи обладнання, що ще більше посилює кризові явища.

Handelsblatt звертає увагу на те, що Пекін, незважаючи на очевидне уповільнення зростання ВВП у країні, досі не оголосив про нову широкомасштабну програму стимулювання економіки. На думку газети, це може бути свідченням того, що керівництво КНР усвідомило: модель розвитку останніх півтора десятиліття, коли драйверами зростання були головним чином величезні інвестиції в інфраструктуру та нерухомість, вичерпала себе. Тому тепер треба переходити до стійкішого розвитку за принципом "менше бетону, більше "зелених" технологій". Це було би "здоровіше", але й дало би більш повільне зростання, що неминуче ускладнить завдання "наздогнати Америку".

2. Ринок праці та демографія

У КНР офіційна статистика щойно зафіксувала рекордне безробіття серед молоді: 21,3 відсотка молодих людей віком від 16 до 24 років не мають постійного заробітку. До того ж у червні китайські виші випустили 11,6 мільйона молодих фахівців, і це ще більше посилить напружену ситуацію на китайському ринку праці. Водночас у США зараз "надзвичайно низький рівень безробіття" - 3,6 відсотка,  констатує Handelsblatt.

При цьому ключова структурна демографічна проблема Китаю - не надлишок, а, навпаки, брак молоді: населення КНР швидко старіє. Коли в найближчому майбутньому китайський ринок праці почнуть залишати ті численні покоління, які народилися до запровадженої наприкінці 1970-х років (і з очевидним запізненням скасованої лише останніми роками) "політики однієї дитини", в країні різко загостриться проблема нестачі кадрів, особливо в обробній промисловості та у сільському господарстві. І це неминуче гальмуватиме економічний розвиток країни.

Власне, з дефіцитом кадрів зараз стикаються багато великих економік, зокрема й американська. Проте "порівняно з Китаєм, США мають дві великі переваги", пише Handelsblatt: народжуваність в Америці помітно вища, до того ж ця країна традиційно "більш відкрита для імміграції, особливо коли йдеться про кваліфікованих мігрантів". 

Житлові будинки в багатомільйонному місті Хуайань
Житлові будинки в багатомільйонному місті ХуайаньФото: He Jinghua/ZUMA/picture alliance

3. Технології

У 2015 році, нагадує Handelsblatt, керівництво КНР проголосило програму "Made in China 2025". У ній воно визначило десять перспективних секторів, у яких китайські компанії мають увійти до світових лідерів. Це зокрема інформаційні технології, штучний інтелект, робототехніка, "зелені" технології.

У деяких галузях виконати завдання "завдяки широкомасштабним субсидіям та іншим політичним пільгам" вдалося, зазначає газета та називає виробництво акумуляторних батарей для електромобілів, випуск сонячних панелей та розробку софту для стеження за людьми, особливо програм для розпізнавання осіб. Проте загалом "успіх дуже скромний", цитує видання одного з експертів.

Воно публікує діаграму, на якій видно, що кількість зареєстрованих китайськими компаніями патентів за два десятиліття нинішнього століття значно зросла, проте їх щороку, як і раніше, у 6 разів менше, ніж число патентів американських фірм. Причому доступ до американських технологій буде дуже ускладнений, зазначає Handelsblatt і підкреслює, що політика Джо Байдена, спрямована на "розмежування з Китаєм", найбільш наочно проявляється саме у сфері високих технологій.

У минулому році Вашингтон ввів контроль за експортом у КНР новітніх напівпровідників і верстатів для їхнього виготовлення для того, щоб, за словами газети, "уповільнити технологічний та військовий прогрес Пекіна". Видання цитує експерта, який упевнений: у результаті китайські виробники чіпів "на багато років відстануть" від своїх західних конкурентів. Інший приклад: на міжнародному рівні адміністрація США спільно з ЄС та державами G7 розробляє заходи, покликані стримувати Китай у галузі технологій штучного інтелекту.

Джо Байден проводить відеоконференцію з керівниками компаній зі сфери високих технологій і з лідерами профспілок. Вашингтон, 25 червня 2022
Джо Байден проводить відеоконференцію з керівниками компаній зі сфери високих технологій і з лідерами профспілок. Вашингтон, 25 червня 2022Фото: Anna Moneymaker/Getty Images

4. Енергетика

У рамках закону про зниження інфляції IRA Вашингтон інвестує загалом 369 мільярдів доларів у програми, так чи інакше пов'язані із "зеленою" енергетикою, із відновлюваними джерелами енергії (ВІЕ), зазначає Handelsblatt. Це, наприклад, податкові пільги для тих, хто встановлює вітрогенератори та сонячні батареї. Довгий час США залежали від імпорту нафти з країн ОПЕК, але в 2019 році вони остаточно позбулися такої залежності, ставши багато в чому завдяки буму видобутку сланцевої нафти нетто-експортером цього енергоносія.

Тепер США та особливо нафтовий штат Техас переживають бум відновлюваної енергетики, яка, за планами вашингтонської адміністрації, вже у 2035 році має разом з АЕС повністю забезпечувати країну електроенергією, пише Handelsblatt. Водночас бум насамперед через зростання попиту в Європі переживають виробники зрідженого природного газу.

Китай, на відміну від США, є імпортером енергоносіїв і відповідно у сфері енергетики залежить від інших країн. Це одна з причин, чому КНР також зараз форсує розвиток відновлюваної енергетики. Інша, підкреслює Handelsblatt, полягає в тому, що Пекін бачить у ній "важливу галузь майбутнього, в якій китайські фірми мають входити до технологічних лідерів". І цієї мети вони вже досягли.

Читайте також:Коментар: Росія та Китай - нерівне партнерство

Видання публікує діаграму, згідно з якою частка китайської продукції на глобальному ринку обладнання для ВДЕ у півтора-два рази перевищує частку ОПЕК на світовому ринку нафти. Це створює спокусу використати таке домінування для тиску на Сполучені Штати, цитує газета двох експертів. І у Пекіні вже звучали подібні пропозиції.

Однак такий крок, продовжують експерти, був би контрпродуктивним для міжнародної експансії китайських виробників і, до того ж, поставив би під удар співпрацю в одній із тих небагатьох сфер, у якій США та КНР мають спільні інтереси: у боротьбі проти зміни глобального клімату. Тобто Китаю вигідніше допомагати Америці розвивати свою відновлювану енергетику, хоча це і підвищуватиме конкурентоспроможність американської індустрії, що відроджується.

5. Політична стабільність

"Безпрецедентний економічний і технологічний підйом у КНР часом викликав на Заході сумніви: можливо, "китайська модель", коли авторитарна правляча партія за допомогою субсидій і протекціонізму в рамках п'ятирічних планів йде до своїх економічних цілей, все ж таки перевершує ліберальний капіталізм західного зразка?", - нагадує Handelsblatt.

"Однак найпізніше після того, як через політику нульової толерантності до ковіду люди часом місяцями сиділи в ізоляції, фабрики не працювали, а кордони були закриті, західні шанувальники Китаю притихли, - продовжує газета. - Найпізніше після того, як у грудні обмеження були поспішно зняті, стало очевидним, наскільки імпульсивною може бути політика в умовах диктатури однієї людини, коли все підкоряється волі великого голови".

Висновок Handelsblatt: "Чим жорсткіше Сі Цзіньпін триматиме в руках китайське суспільство, тим сильніше Китай підпадатиме під дію основного закону всіх диктатур: вони виглядають стабільними - доти, доки раптом перестають ними бути".

Водночас виникнення серйозних загроз для внутрішньої стабільності в Сполучених Штатах газета не очікує. Однак вона попереджає, що перемога на запланованих на осінь наступного року президентських виборах Дональда Трампа або іншого схожого з ним за поглядами республіканця збільшить ризик геополітичної нестабільності. "Розмежування з Китаєм - одна з небагатьох тем, яка в розжареному політичному кліматі США об'єднує республіканців і демократів", - констатує газета. Відмінність демократів на чолі з Джо Байденом полягає в тому, що вони виступають все ж таки за змагання між Америкою та Китаєм, а не за конфронтацію. Німеччина, де уряд щойно вперше ухвалив стратегію щодо Китаю, теж дотримується такого підходу.