80-річчя піаніста Альфреда Бренделя

«Для мене відчуття мого таланту, яке прийшло десь так років у 20, було водночас і справжнім відчуттям обов’язку правильно використати це обдарування. Вже тоді я поставив перед собою мету: у 50 років уміти й робити ті чи інші речі в музиці», - розповідає Альфред Брендель про початки своєї кар’єри піаніста.

Він народився 1931 року в Північній Моравії, у містечку Візмбрек, займатися грою на фортепіано почав у 6-річному віці, студіював у австрійському Ґраці, а далі – у Відні. Перший великий успіх до Бренделя прийшов 1949 році, коли він виграв першу премію на престижному конкурсі піаністів імені Бусоні, що проводиться в італійському Больцано. Нині знавці називають тодішню перемогу початком видатної кар’єри.

Дисципліна у виборі творів

Окрім великого таланту Бренделя вирізняла велика дисципліна. При чому не тільки у роботі над майстерністю, а й у підході до вибору репертуару. Він не грав усе, що потрапляло на його нотний пульт. Практично від самого початку він зробив ставку на окремих композиторів – Шуберта, Ліста, Бусоні, Моцарта й Бетховена. Брендель став першим піаністом, який інтерпретував для фонографічного запису практично всі фортепіанні твори цих композиторів.

«Коли граєш твори, які тобі має сенс грати, які тобі підходять, з якими хочеться проводити життя, то вони самі надають сили. Я би назвав їх навіть такими собі енергетичними центрами, постійними джерелами нового натхнення. Фактично ці твори відроджують піаніста. Тому я можу назвати й свою професію привілейованою», - переконаний Брендель.

Шість десятків років на сцені

Майже 60 років тривала видатна кар’єра піантіста. Свій останній концерт він зіграв у грудні 2008 року. Брендель виступає і нині, але вже не як піаніст. На концертах свого сина, віолончеліста Адріана Бренделя, він зачитує вступи до музичних творів. Взагалі, як зауважує Альфред Брендель, у своєму творчому житті він не обмежувався лише музикою. «У мене завжди була велика потреба не тільки читати, а й писати самому. Коли був молодим, то досить довго займався ще малюванням, але це заняття вже давно закинув. З часом для мене стало дедалі важливішим дивитися, розглядати, я часто ходжу в музеї, на виставки, навіть вирушаю в подорожі, щоб побачити ту чи іншу виставку, що мене дуже зацікавила», – каже Брендель. Власне, зауважує сьогодні видатний піаніст, його цікавить усе, що є естетичним.

Автори: Клаус Ґерке, Леся Юрченко
Редактор: Володимир Медяний