Amnesty International: кати продовжують працювати в українській міліції

Представники „Міжнародної амністії” у Києві, що відбувається цими днями, представили громадськості звіт, який констатує плачевну ситуацію із дотриманням прав людини щодо затриманих українською міліцією. Організація шукає постійного діалогу з правоохоронними органами України, аби спільно боротися із тортурами. В рамках нинішнього візиту міжнародна група правозахисників на чолі з пані Герзер Макгіл мала зустріч з міністром внутрішніх справ України Юрієм Луценком. Правозахисники відзначають, що керівництво МВС усвідомлює масштаби застосування тортур в Україні і демонструють відкритість для співпраці.

Правозахисниця Катерина Левченко, співзасновник відомого центру запобігання торгівлі людьми La strada вже рік працює радником міністра внутрішніх справ. Вона зазначає, що МВС намагається реагувати на всі зауваження, які висловлюють правозахисні організації, зокрема Amnesty International:

“Багато рекомендацій, які наводить “Міжнародна амністія у своєму звіті, вже впроваджені міністерством, тому що існує розуміння того, що ці негативні явища потрібно викорінювати. Цього року було проведене позачергове атестування усіх працівників міліції і за його результатами звільнено більше двох тисяч працівників, порушено 496 кримінальних справ, в тому числі 60 справ за фактом порушення законів співробітниками міліції під час виконання ними службових обов’язків”, - констатує радниця.

Натомість Герзер Макгіл зауважує, що кадровий відсів не має безпосереднього відношення до боротьби із тортурами:

„Ця переатестація спрямована насамперед проти корупції та інших незаконних дій міліціонерів. Що стосується безпосередньо тортур – не всі співробітники міліції, котрі застосовували тортури, були звільнені. Багато продовжує працювати. Отже, це був перший крок до того, щоб як мінімум змінити кадри. Все таки треба ще багато роботи, щоб змінити ментальність, і, на жаль, неможливо звільнити всіх українських міліціонерів”.

Представниця „Міжнародної амністії” висловила здивування тим фактом, що серед тисяч звільнених міліціонерів, як з’ясувалося, немає тих декількох правоохоронців, які брутально знущалися із затриманих громадян. Герзер Макгіл відзначає, що міліціонери, які фігурують у шести резонансних справах про тортури, на які „Міжнародна амністія” не раз звертала увагу української влади, продовжують працювати у правоохоронних органах. Правозахисниця пояснює це відсутністю належного контролю за виконанням прийнятих у столиці рішень. „Високопосадовці у Києві запевняли нас, що підписані накази про звільнення порушників. Але роками ніхто не хотів поцікавитися, чи ці накази виконані”, - зауважує Герзер Макгіл.

Існування проблем із координацією дій органів правопорядку підтверджує і Катерина Левченко:

“По цих шести фактах, які наведені у звіті, проведено службове розслідування. Кілька звинувачень на адресу міліції підтверджені, кілька – частково підтверджені. Але по деяких справах існують такі проблеми, що правоохоронні органи направляють матеріали до прокуратури для прийняття рішення, а прокуратура відмовляє у відкритті карної справи”.

„Міжнародна амністія” у своєму звіті звертає увагу той факт, що рівень розкриття злочинів в Україні, згідно із даними офіційної статистики сягає 80 відсотків, тоді як у Західній Європі цей показник складає від 20 до 40 відсотків. Герзер Макгіл закликає українських правоохоронців не звітувати головно про кількість:

„Роботу міліції оцінюють за кількістю злочинів, які вони розкрили, а не за тим, яким чином ці розслідування були проведені, яким чином міліція співпрацювала з громадськістю. Тобто, схоже, йдеться не про якість роботи, а про кількість справ. Потрібно змінити ставлення до роботи. В Міністерстві внутрішніх справ знають про цю проблему, і вони намагаються її вирішити, - зазначає правозахисниця.

Герзер Макгіл привітала створення у кожній області України мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини, до складу яких запрошені представники неурядових організацій. В той же час вона висловлює жаль у зв’язку з тим, що правозахисних груп в Україні для повноцінної участі у такому проекті просто замало. В свою чергу, Катерина Левченко серед важливих кроків у боротьбі із тортурами відзначила ухвалення цього року змін до кримінального кодексу, які нарешті чітко визначають відповідальність правоохоронців за катування затриманих. Радниця міністра наголосила, що на підставі нових положень закону вже відкрито чотири карні справи. Ось тільки чи буде їх доведено до кінця, залежить, схоже, не в останню чергу від уваги правозахисників. І міжнародних зокрема.