1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Art Cologne-2005: українських митців представили росіяни

30 жовтня 2005 р.

Схоже, стає своєрідною традицією, що українських митців представляє у світі хтось інший, але не самі українці. На Міжнародний книжковий ярмарок у Франкфурті-на-Майні українських письменників запросили німецькі видавництва, які випустили переклади їхніх книжок, а на найбільший у Німеччині вернісаж сучасного мистецтва Art Cologne роботи українських художників привезли росіяни. Жодної галереї з України тут не

https://p.dw.com/p/APAB

було.

У Кельні триває 39-й вернісаж сучасного мистецтва Art Cologne. У ньому беруть участь 260 галерей з 26 країн світу. Це другий за величиною художній форум у Європі, після Art Basel, та найбільший у Німеччині. Серед митців, які виставили свої роботи, можна зустріти й українців, наприклад, харківського фотохудожника Сергія Браткова. В Art Cologne він бере участь у рамках стенду російської галереї „Реджина”.

До Кельна Братков привіз фотоплакат, який на перший погляд нагадує рекламу пива. На ньому зображно кілька чоловіків та жінок, які зібралися покуштувати продукцію заводу „Рогань”. Братков, однак, запевняє, що свій доробок зробив не на замовлення пивзаводу, а керувався передусім „потребою реалізувати себе в рекламній стилістиці”, та хотів так би мовити „пограти з часом”. Справа в тому, що зображені на плакаті меблі та одяг - у стилі 70-их, а форма пляшок та бокалів, техніка зйомки, друку – сучасні. Братков вважає, що рекламну „гламурність” можна сміливо використовувати в сучасному мистецтві:

„Макіяж потрібен для чого? Це дуже ефективний прийом з точки зору створення рекламних фото. Всі старіють і, з плином часу, кожна людина, безумовно все менше подобається собі. А макіяж це не тільки, так би мовити, засіб поліпшення шкіри, але й психологічного впливу на людину. Це, зокрема, стосується також і „гламурного мистецтва”. Сьогодні робота візажиста, між іншим, підмінює розумову діяльність.”

Тобто, на думку Браткова, в сучасному мистецтві дедалі більше значення набуває техніка виконання, а не якийсь філософський підтекст. Шість років тому Сергій Братков перебрався з рідного Харкова до Москви, оскільки там йому вдалося налагодити тісну співпрацю з російською галереєю „Реджина”. На Україні, на жаль, подібного до „Реджини” партнера не знайшлося. Відтоді, відомість Браткова вийшла за межі „ближнього зарубіжжя”, не в останню чергу завдяки серії портретів бійців загону особливого призначення „Альфа”, відзнятих ще 2000-го року. Через ці портрети в Брюсселі, коли туди приїхав президент Росії Володимир Путін, виник конфуз. Перед появою кремлівського лідера на виставці російського авангарду в Європарламенті з експозиції чомусь вилучили фотопортрети бійців з вольовими та мужніми обличчями. Сергій Братков:

„Зараз російське керівництво здійснює радикальні кроки в бік поліпшення іміджу Росії, і цей імідж не має бути пов’язаний з „мілітаризмом”, попри те, що реально війна триває, і всім про це відомо.”

Під час „Помаранчевої революції” Сергій Братков перебував у Києві, де, на його погляд, йому вдалося зробити лише один дуже влучний знімок, – людина на дереві біля Верховної Ради. „Майдан” Братков сприйняв з натхненням, хоча зараз він не приховує свого розчарування в зв”язку з подіями після революції:

„Це фізіологічний процес. Після цієї виставки, наприклад, всі власники галерей також відчувають себе втомленими, подібне трапляється всюди. Але з іншого боку, існують речі, які справді об’єднують людей. В Україні революцію підтримало більше половини всього населення! І це була переважно молодь. І те, що молоді люди чогось досягли, є непоганою перспективою для України. В тому сенсі, що хоча б колись люди чогось досягли”.

На Art Cologne галерея «Реджина» привезла, до речі, і роботи дуже цікавого та самобутнього художника з Одеси Сергія Зарви. „В його родинних портретах та жанрових сценах із сільського життя об”єднано український та латиноамерканський колорити”, - прокоментував Володимир Овчаренко з „Реджини”. За його словами, це подобаєтсья західним колекціонерам. Як художнику, продовжив галерист, Зарві вдалося створити власний стиль і техніку:

„Там використано багато фотокарток і сторінок з журналів. Вони присутні десь знизу, під шаром олії. При цьому їх не перемальовано. Художник повністю змінює фотографію, яка надихає його до творчого пошуку. Він дивиться на цікаву фотокартку і, мабуть, думає: ну, зараз я з неї щось зроблю.”

Для своїх робіт, виставлених на Art Cologne, одесит Сергій Зарва використав фотокартки родичів. Як з”ясувалося, дехто з них навіть образився: мовляв, ми такі красиві, а ти робиш з нас якихось почвар.

За словами галериста Володимира Овчаренка, масове захоплення східнєвропейським мистецтвом минув із завершенням перебудови в СРСР. Як його словами, після „помаранчевої революції” спостерігався тимчасовий бум стосовно українців, але він, на жаль, у силу відомих причин, теж швидко минув.

Олександр Павлов