Berlingske Tidende: росіяни мають покласти край своїй навіженій ментальності

Європейські газети звертають увагу на Росію, зокрема на святкування Дня Перемоги та на конфлікт з Естонією довкола перенесення пам’ятника радянським воїнам у Таллінні. Швейцарська Neue Zürcher Zeitung пише:

Та увага, якою політики наділяють святкування Дня Перемоги й той факт, що з кожним роком воно стає дедалі помпезнішим, багато говорить про сучасну Росію, яка на один день сяє в традиціях колишнього СРСР. (...) А от на страждання радянських полонених, які після повернення потрапили в сталінські табори, та пов’язану з депортаціями та гонінням окупацію Прибалтики й країн Східної Європи увага взагалі не звертається. Це вузьке бачення історії дуже нагадує радянські повоєнні часи, - переконана Neue Zürcher Zeitung.

Німецьке видання Tagesspiegel пише про конфлікт між Росією та Естонією:

Для багатьох росіян перемога над гітлерівською Німеччиною є тим єдиним, що залишилося від Радянського Союзу й чим можна пишатися. Для естонців бронзовий солдат має інше обличчя: він є символом радянської окупації, яка все ще залишається справжньою травмою для країни. Справжнє зближення обох держав можливе лише тоді, коли вони разом врахують уроки історії. Великим прогресом було б уже навіть те, якби кожна зі сторін елементарно витримувала думку іншої. Щоправда, з Москви не надходить сигналів готовності до діалогу. Навпаки: в День Перемоги президент Путін навіть різко виступив проти Естонії. Якщо сторони так і залишатимуться на своїх позиціях, то це загрожує стати тягарем для відносин між Росією та Європейським союзом, - пише Tagesspiegel.

Датська газета Berlingske Tidende продовжує тему:

Коли Естонії доводиться мати справу з такими недвозначними погрозами, як тими, що походять від Росії, то вона має повне право на однозначну підтримку з боку союзників по ЄС і НАТО. Миритися з тим, як поводить себе Росія, неможливо, але така поведінка не повинна дивувати. Адже в часи президентства Володимира Путіна Москва стала на шлях, який стрімко віддаляє її від демократії. У найближчому майбутньому США, європейські країни й НАТО мали б на відстані розмовляти з Росією. Демократичні правові держави вирізняються тим, що можуть вести мирний діалог. Росіянам слід дати чітко зрозуміти, що вони повинні покласти край своїй навіженій ментальності, якщо вони ще хочуть, щоб їх сприймали серйозно, - вважає датська газета Berlingske Tidende.

Французька газета Le Monde звертається зокрема до саміту ЄС- Росія, що має пройти 17-18 травня:

У той час, як ЄС і Москва розмірковують над оновленням їхнього договору про співробітництво чи навіть над стратегічним партнерством, у Путіна стає дедалі менше „друзів”, на підтримку яких він міг би розраховувати в Європі. Анґела Меркель не в такому захопленні від „чистої води демократа” Путіна, як її попередник Шредер. Та й новообраний президент Франції Ніколя Саркозі пообіцяв не брати собі за приклад відносини Жака Ширака з кремлівським лідером. Німецька канцлер і французький президент аж ніяк не занижують значення Росії для світу. Але вони готові не дати себе залякувати, - наголошує Le Monde.

На завершення – коментар газети Luxemburger Wort, присвячений відносинам між ЄС та Сербією:

Сербія – це політично хвора країна Європи. Після низки воєн минулого десятиліття колишній владний центр розваленої багатонаціональної Югославії залишився для багатьох агресором у програші. Утім, таке вихідне становище не надає підстав для фаталізму. Хоча Сербія – випадок унікальний. Спогади про бомбардування літаками НАТО вісім років тому все ще дуже живі на Дунаї. Імпульси для розпаду приреченої на таку долю Югославії свого часу надійшли зі столиць західноєвропейських країн, що підживлює скептичне ставлення багатьох сербів до Брюсселя. На відміну від нинішніх столиць держав ЄС Будапешта, Бухареста чи Софії, Белград мав 1989 року більшу політичну вагу, ніж цього року. Постійною перешкодою на шляху зближення Сербії з ЄС є те, що Белград ніяк не може підвести риску під спадщиною Слободана Мілошевича, - розмірковує Luxemburger Wort.