1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому у Франції - економічне зростання, а Німеччина відстає?

Ліза Луї | Андрій Гурков
2 листопада 2023 р.

Президент Франції Еммануель Макрон пожинає плоди своїх реформ, однак у французької історії успіху є і зворотний бік...

https://p.dw.com/p/4YIsO
Президент Франції Еммануель Макрон на тлі турбін для АЕС. Бельфор, лютий 2022 року
Бельфор, лютий 2022 року. Президент Франції Еммануель Макрон на заводі компанії GE Steam Power, що виготовляє турбіни для АЕСФото: POOL/AFP/Getty Images/JEAN-FRANCOIS BADIAS

Є такий популярний серед економістів вислів: "Хвора людина Європи". У минулому з такою людиною не раз порівнювали Францію, вказуючи на неготовність французького суспільства до реформ або на багаторічний високий рівень безробіття. Але нині такий ярлик явно недоречний.

Якщо у таких країнах у північній частині Європи, як Німеччина або Швеція, ВВП цього року, згідно з прогнозами, скоротиться, то у Франції, яку радше зараховують до Південної Європи, він зростає. Так, у другому кварталі зростання становило 0,5 відсотка у квартальному вираженні. Експерти пояснюють це, зокрема, структурними особливостями французької економіки та реформами останніх років.

Німеччину зараз підводить індустріальний сектор

"Французькі фірми заробили цього року мільярди євро завдяки продажу круїзних лайнерів і літаків, що, звісно ж, позначилося на наших показниках зростання, - пояснив у розмові з DW Філіп Кревель, директор економічного аналітичного центру Cercle de l'Epargne. - Але головне: у Франції - потужний сектор послуг, який досяг цього року хороших результатів, особливо в галузі туризму". У цьому, наголошує експерт, вона схожа на Іспанію, економіка якої зараз теж зростає.

німецька економіка, - продовжує Філіп Кревель, - спирається на сильний індустріальний сектор, який традиційно дуже багато експортував. У результаті тепер Німеччина потерпає від пробуксовування світової торгівлі, оскільки зростання китайської економіки сповільнилося, до того ж у США та Євросоюзу - торговельні конфлікти з Китаєм".

Ще одна серйозна проблема німецької економіки - дорожнеча енергії, адже "промислові підприємства споживають особливо багато електроенергії". Співрозмовник DW нагадує, що раніше Німеччина робила ставку на російський газ, але його постачання різко скоротилося після повномасштабного нападу РФ на Україну в лютому 2022 року, а потім і зовсім припинилося. Водночас у Франції приблизно 70 відсотків електроенергії виробляється на атомних електростанціях, і вона є відносно дешевлю.

АЕС Каттеном на півдні Франції
АЕС Каттеном на півдні ФранціїФото: Pierre Heckler/PHOTOPQR/LE REPUBLICAIN LORRAIN/picture alliance

До того ж німецька економіка програє від того, що на світовому автомобільному ринку через зміну клімату триває перехід на електромобілі та відхід від двигунів внутрішнього згоряння. "Німеччина традиційно була великим автобудівником, однак акумуляторні батареї, які під час виробництва електромобілів забезпечують основну частину доданої вартості, поки що доводиться імпортувати переважно з Китаю", - зазначає Філіп Кревел.

Читайте також: Інфраструктура, брак кадрів, довіра до демократії: у Німеччини масивні проблеми

Франція щедро і швидко роздавала фінансову допомогу

Анн-Софі Альсіф, головна економістка консалтингової компанії BDO, вказує ще на одну суттєву відмінність між економіками двох сусідніх країн: "У Франції зростання забезпечується насамперед внутрішнім попитом. Купівельна спроможність французьких споживачів через кризи останніх років, безумовно, дещо знизилася, але обвального скорочення все ж не сталося". Співрозмовниця DW нагадує, що перед вторгненням Росії в Україну була ще й пандемія COVID-19, що розпочалася 2020 року.

Те, що Франція доволі вдало може впоратися з численними нинішніми проблемами, пояснюється насамперед швидкою реакцією державних структур, вважає Крістофер Дембік, інвестиційний консультант паризької філії швейцарської компанії Pictet Asset Management, що спеціалізується на управлінні капіталом.

Вулиця, заповнена людьми під час однієї з численних акцій протесту проти пенсійної реформи в Парижі, квітень 2023 року
Одна з численних акцій протесту проти пенсійної реформи у Парижі, квітень 2023 рокуФото: Raphael Lafargue/abaca/picture alliance

"Франція не тільки щедро роздавала фінансову допомогу та кредити під час кризи COVID-19, забезпечуючи тим самим збереження купівельної спроможності домогосподарств та інвестиційну активність підприємств, - наголошує він у розмові з DW. - Вона також надзвичайно швидко захистила економіку від зростання цін на енергію, надавши їй фінансову підтримку. І вона зробила це на рік раніше, ніж Німеччина, що відіграло дуже велику роль, хоча німецький уряд у підсумку витратив дещо вищу частку у ВВП".

Читайте також: Франція після масових заворушень: що далі?

Те, що Берлін відреагував не так швидко, як потрібно було б, критикує і німецький професор Армін Штайнбах (Armin Steinbach), який викладає економіку і право в паризькому університеті HEC і співпрацює з брюссельським аналітичним центром Bruegel.

"Нам би не завадило щось запозичити у французької президентської системи з її чіткою вертикаллю, щоб у кризові часи зробити наші механізми ухвалення рішень ефективнішими, - ділиться він своїми міркуваннями в розмові з DW. - Поки в Німеччині з її федеративною системою ще точилися дискусії в пошуках консенсусу центральної та земельної влади, Франція вже повним ходом втілювала в життя ухвалені рішення".

У Франції найнижчий рівень безробіття за 20 років

Але, природно, річ не лише в цій особливості державного устрою Франції. "Президент Еммануель Макрон тепер пожинає плоди своїх рішучих економічних реформ, які він проводив ще з 2017 року, з часу свого першого президентського терміну. Він знизив податки на бізнес, лібералізував ринок праці, реформував систему страхування від безробіття, а нещодавно домігся ще й ухвалення своєї вельми болючої реформи пенсійної системи", - перелічує професор Штайнбах. Він також вказує на один з очевидних результатів вжитих заходів: рівень безробіття у Франції нині становить сім відсотків - це найнижчий показник за двадцять років.

Теперішні економічні успіхи Франції надають навіть деякої додаткової напруженості німецько-французьким відносинам, які й без того вже певний час перебувають не в найкращому стані. Але ж тандем цих двох країн є двигуном усього Європейського Союзу. "Німеччина в економічному сенсі завжди йшла попереду, але тепер ситуація може змінитися, причому на тривалий термін, і це породжує знервованість з німецького боку. Зокрема й тому, що Франція через свої хороші економічні показники тепер набундючується", - зазначає Армін Штайнбах, який упродовж десяти років працював в урядовому апараті ФРН, зокрема в міністерстві фінансів.

Президент Франції Еммануель Макрон (ліворуч) і канцлер ФРН Олаф Шольц
Президент Франції Еммануель Макрон (ліворуч) і канцлер ФРН Олаф Шольц. Французька економіка нині за темпами зростання помітно випереджає німецькуФото: Markus Schreiber/AP/picture alliance

Катрін Матьє, яка працює в центрі економічного моніторингу OFCE при паризькому університеті Sciences Po, оцінює ситуацію, що склалася, так: "Якщо порівняти 2019 рік, що передував коронавірусній кризі, і 2023 рік, то не Франція вибилася в зразкові учні, а Німеччина особливо сильно відстала".

Як доказ своєї тези вона наводить такі цифри: "У Єврозоні ВВП зріс порівняно з кінцем 2019 року в середньому на 3,1 відсотка, у Франції - на 1,7 відсотка. Водночас німецька економіка фактично стагнувала, показавши мінімальне зростання на 0,2 відсотка".

Французький держборг стрімко зростає

Однак у нинішньої французької історії успіху є і зворотний бік. Це стрімке зростання держборгу, який вже перевищив 3000 мільярдів євро або 112,5 відсотка ВВП. У 2019 році цей показник був нижчим за 100 відсотків. До того ж дефіцит французького бюджету склав п'ять відсотків ВВП, що значно більше встановленого в Єврозоні припустимого максимуму - три відсотки.

Щоправда, ніхто з економістів не очікує, що подібне порушення чинних у ЄС правил фінансової стабільності в осяжному майбутньому підірве кредитоспроможність Франції. Тут проблема полягає в іншому, зазначає Армін Штайнбах: "Якщо країні доводиться обслуговувати дуже великий борг, їй починає не вистачати грошей для вирішення інших важливих завдань. А необхідність вдаватися до заощадження може призвести до політичної дестабілізації". Але ще раніше настає момент, коли з'ясовується, що "грошей для щедрих державних програм фінансової допомоги більше немає", додає він.

Реформа Євросоюзу від Еммануеля Макрона (26.09.2017)