Der Standard: режим у Мінську почав нервувати

Теми сьогоднішнього огляду преси – ситуація в Білорусі та боротьба з прогульниками уроків у Німеччині. Чимало європейських видань у ці дні знову звертаються до білоруського питання. Причина – арешт минулого тижня в Мінську лідера білоруської опозиції. Оглядачі не виключають, що після свят слід очікувати рішень про подальші санкції щодо Білорусі. Німецька газета Hannoversche Allgemeine Zeitung пише:

Те, що Лукашенко не втримався і ув’язнив відомого політика, спираючись при цьому на досить слабкі пояснення, свідчить про те, наскільки нервує його апарат. Ізолювання Мілінкевича – це злочин не лише проти цієї людини. Таким чином Лукашенко переступив межу, яку в березні накреслили йому Брюссель та Вашингтон. Тонка нитка, яка ще хоч якось пов”язувала його із Заходом, остаточно розірвалася. Тепер Європейський союз навряд чи обмежиться лише легкими санкціями, вже запровадженими проти „останнього в Європі диктатора”. Також президент Росії Володимир Путін буде змушений дистанціюватися від свого союзника, якщо кремлівський лідер хоче зберегти довіру до себе в світі. Не має значення, скільки ще тижнів чи місяців чіплятиметься за владу Лукашенко: він та всі, хто належить до його державного апарату, самі оголосили себе поза законом, - коментує газета Hannoversche Allgemeine Zeitung.

Подібної думки дотримується й австрійська газета Der Standard:

Олександр Мілінкевич ніколи не вважався радикалом. Досі стриманими були і його висловлювання. Лідер білоруської опозиції є високоосвіченою людиною, яка діє обережно й помірковано. Частина опозиції вважає навіть, що йому дещо бракує бойового духу. Можливо, це і є одна з причин, чому тепер він вдався до більш жорсткої риторики і пригрозив „знищенням” авторитарному президентові та очевидному фальсифікатору виборів Олександрові Лукашенку. Реакція на мітинг у Мінську з нагоди річниці Чорнобильської катастрофи демонструє, що режим почав нервувати. І нехай підбір слів Мілінкевича викликає суперечки – судячи з усього, це саме та мова, яку розуміє така людина, як Лукашенко, - вважає газета Der Standard.

Берлінська газета TAZ сумнівається, що проти Мінська запровадять жорсткіші санкції, і не поділяє думки, що білоруський державний лідер почав нервувати:

Насправді Захід уже давно здав Білорусь і змирився із ситуацією, яка там панує. Запровадження суворіших санкцій проти режиму може навіть мати маловтішні наслідки для енергозабезпечення. Лукашенко все це добре розуміє. Тому він і надалі зберігає спокій, - читаємо в газеті TAZ.

І ще один коментар на цю тему. Газета Neue Zürcher Zeitung пише:

Так само, як і Україна, ментально та географічно Білорусь розташована між Європою й Росією. Європа нині пропонує лише шляхетні ідеї демократії та громадянських свобод; натомість Росія – газ, нафту та зручне, хоча й затхле партнерство. Коли в Україні на вулицях спалахнула „помаранчева” ревлюція, Європа поставилася до цього стримано, вказуючи на кошти розширення ЄС на Схід. Якщо Європа нічого не запропонує білорусам, тоді вони ще більше тягтимуться до Росії. (...) Білорусь належатиме до Європи лише тоді, якщо остання цього захоче. У випадку з Україною Європа вагалася. Щодо Білорусі вона поводить себе так само. Шкода тільки мужніх демонстрантів у Мінську з їхніми сподіваннями, - зазначає газета Neue Zürcher Zeitung.

Перейдемо до іншої теми. У Німеччині розгорнулася дискусія про стягнення грошових штрафів з прогульників уроків або залучення їх до соціальнокорисної праці. У газеті Westfalen-Blatt читаємо:

Пропозицію про запровадження штрафів щодо прогульників уроків не слід відкладати в довгу шухляду. Якщо діти відчують на собі покарання у вигляді, наприклад, соціальнокорисної праці, а не вислуховуватимуть тільки моралі, тоді є більше шансів, що вони змінять свою поведінку. Це вже засвідчив досвід федеральних земель Нижня Саксонія та Гессен. Там учні самі несуть відповідальність за дотримання обов”язку ходити до школи, - пише газета Westfalen-Blatt.

Газета Heilbronner Stimme нагадує:

15-20 відсотків батьків, як стверджують соціологи, не виконують своїх обов”язків і недостатньо доглядають за дітьми. (...) Так започатковується процес, який через прогулювання уроків і погані оцінки врешті-решт призводить до безробіття та злочинності. У випадку, коли на батьків більше не покладешся як на партнерів з виховання дітей, певних успіхів можна досягти скоріш за все за допомогою діалогу між вчителями та школярами. Діти й підлітки повинні зрозуміти, наскільки важливою є школа для їхнього життя, - зауважує газета Heilbronner Stimme.