1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

SIPRI: Війна Росії проти України зробила світ менш безпечним

12 червня 2023 р.

Міжнародна стабільність опинилася під тиском війни Росії проти України та посилення конфронтації між державами, що послабило контроль над озброєннями і зробило дипломатію менш ефективною.

https://p.dw.com/p/4SSFy
Ukraine Krieg | Ukrainische Soldaten im Oblast Donezk
Фото: Muhammed Enes Yildirim/AA/picture alliance

Глобальна безпека у 2022 році помітно погіршилася порівняно з тим, що було десять років тому. Такого висновку дійшли експерти Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) у щорічній доповіді, опублікованій у понеділок, 12 червня. Аналітики фіксують, що у світі почастішали війни, збільшилися військові витрати і загострилася проблема продовольчої безпеки. Крім того, від спеки, посухи та повеней, спричинених змінами клімату, постраждали мільйони людей, що призвело до великих людських та економічних втрат.

Окремо експерти виокремлюють війну Росії проти України, яка триває, що спричинило "посилення конфронтації між великими державами, що послабило контроль над озброєннями та зробило дипломатію менш ефективною", - зазначається в документі.

SIPRI - про війну РФ проти України

Розпочавши повномасштабну війну проти України, російські війська систематично атакували цивільні об'єкти, що призвело до масштабних руйнувань у містах, і, відповідно до доказів, зібраних Організацією Об'єднаних Націй, скоїли численні воєнні злочини. Експерти SIPRI у зв'язку з цим особливо вирізняють застосування касетних боєприпасів, протипіхотних мін і зброї вибухової дії з широкою зоною ураження в населених пунктах, що призвело до великої кількості жертв серед цивільного населення.

На кінець 2022 року ситуація видавалася патовою: жодна зі сторін не мала чіткого шляху до перемоги, як не мала і чіткого шляху до миру за допомогою переговорів. Аналітики зазначають, що позиції Росії та України залишаються далекими одна від одної.

Одним із наслідків війни, що триває, стало загострення проблеми голоду у світі. SIPRI нагадує, що як Росія, так і Україна є великими виробниками та експортерами основних продуктів харчування. Унаслідок війни та санкцій проти РФ виробництво і торгівля сільськогосподарською продукцією різко знизилися, що спричинило значний стрибок світових цін на продовольство. Якщо врахувати, що все це відбувалося ще на тлі пандемії коронавірусної інфекції, то стає очевидною тенденція неухильного зростання голоду у світі, що триває з 2017 року.

Наслідки удару ракетою армії РФ по житловому будинку в Дніпрі, 16 січня 2023 року
Наслідки удару ракетою армії РФ по житловому будинку в Дніпрі, 16 січня 2023 рокуФото: Vitalii Matokha/AFP

Кількість збройних конфліктів у світі зростає

Широку увагу до ситуації в Україні експерти SIPRI пояснюють також тим, що минулого року це була єдина велика міждержавна війна за участю регулярних армій. Водночас за межами Європи більшість воєн, як і раніше, відбувалася всередині держав і за участю недержавних збройних груп. При цьому загальна кількість держав, що перебувають у стані збройного конфлікту, становила 56, що на 5 більше, ніж роком раніше.

Тенденцією останніх 20 років став стрімкий розвиток ринку приватних військових і охоронних компаній. При цьому в міжнародному праві досі не вироблено загальноприйнятих, юридично обов'язкових визначень таких утворень, що призводить до того, що ці організації працюють в умовах правової невизначеності. Як наслідок: "співробітники приватних військових і охоронних компаній не є ні солдатами, ні цивільними особами, і їх зазвичай не можна визначити як найманців", - вказується в доповіді.

Особливо значна роль таких компаній у конфліктах в Африці, де помітний слід залишила російська ПВК "Вагнер". На відміну від аналогічних західних компаній, які зазвичай займаються вирішенням контртерористичних завдань, не втручаючись безпосередньо в бойові дії, "вагнерівці", навпаки, беруть безпосередню участь у військових операціях, зазвичай в інтересах урядів або різних хунт, яким загрожують повстанці. У цьому випадку платою часто служать цінні природні ресурси країни. При цьому ПВК "Вагнер" неодноразово опинялася в центрі уваги розслідувань ООН у зв'язку з ймовірними порушеннями прав людини і міжнародного гуманітарного права в країнах Африки на південь від Сахари. Випадки, коли найманців і співробітників приватних військових і охоронних компаній намагаються притягнути до відповідальності в рамках кримінального переслідування, вкрай рідкісні.

Бойовики ПВК "Вагнер" на околицях Бахмута, 25 травня 2023 року
Бойовики ПВК "Вагнер" на околицях Бахмута, 25 травня 2023 рокуФото: PRESS SERVICE OF "CONCORD"/REUTERS

Найвищий рівень військових витрат

Як наголошується в доповіді, світові військові витрати у 2022 році зростали восьмий рік поспіль і досягли 2,24 трильйона доларів, що є найвищим рівнем, будь-коли зафіксованим SIPRI. При цьому основний вплив на зростання глобальних і регіональних військових витрат справила саме війна Росії проти України. Військова допомога Києву спричинила зростання військових витрат у Європі та Північній Америці, де більшість країн не тільки надали ЗСУ фінансову допомогу в протистоянні Росії, а й витратили кошти на поповнення виснажених запасів військової техніки замість відправленої в Україну.

Власні військові витрати України зросли більш ніж у сім разів, перевищивши третину ВВП країни. Військові витрати Росії також збільшилися на 9,2 відсотка відносно попереднього року, незважаючи на економічні санкції західних країн.

Попит на озброєння зростатиме

Обсяг міжнародних поставок основних озброєнь у п'ятирічний період 2018-22 років був одним із найвищих з моменту закінчення "холодної" війни, але все ж виявився на 5,1 відсотка нижчим, ніж у 2013-17 роках, і на 35 відсотків нижчим, ніж у 1978-82 і 1983-87 роках, коли поставки озброєнь досягли свого піку, наголошується в доповіді. Зростання напруженості, особливо в Європі, викликане вторгненням Росії в Україну, робить вельми ймовірним, що найближчими роками попит на основні види озброєнь ще більше зросте, вказує SIPRI.

За даними стокгольмської організації, 63 держави у 2018-2022 роках виступили в ролі експортерів озброєнь. При цьому 76 відсотків від загального обсягу експорту припали на п'ять найбільших постачальників - США, Росію, Францію, Китай і Німеччину. Сполучені Штати з 1950 року незмінно лідирують у цьому рейтингу, а в 2018-2022 році навіть зміцнили своє лідерство, збільшивши відрив від Росії, яка поки що зберігає другу позицію. Експорт озброєнь США був на 14 відсотків вищим, ніж у попередню п'ятирічку (2013-17 років), а його частка в загальносвітовому обсязі збільшилася з 33 до 40 відсотків.  Навпаки, експорт озброєнь Росією скоротився на 31 відсоток, а її частка в загальносвітовому обсязі знизилася з 22 до 16 відсотків. "Плани майбутніх поставок переконливо свідчать про те, що розрив між США і РФ буде збільшуватися, і протягом кількох років Росія може перестати бути другим найбільшим постачальником основних видів озброєнь", - наголошується в доповіді.

Експорт озброєнь Францією, третьою за величиною постачальницею, зріс на 44 відсотки, починаючи з 2013 року, і у 2022 році Париж контролював 11 відсотків світового ринку. За той самий час постачання озброєнь із Китаю та Німеччини скоротилися на 23 і 35 відсотків відповідно.

Окупована російськими військами ЗАЕС, архівне фото
Окупована російськими військами ЗАЕС, архівне фотоФото: Uncredited/AP/dpa/picture alliance

Проблеми з контролем за ядерними озброєннями

Повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року однієї з держав, що володіють ядерною зброєю, у сусідню країну, яка такою зброєю не володіє, призвело до значних збоїв у двосторонній і багатосторонній взаємодії з контролю за ядерними озброєннями. До кінця минулого року був навіть припинений діалог на цю тему п'яти постійних членів Ради Безпеки ООН (Китай, Франція, Росія, Великобританія і США), лідери яких ще на початку року випустили спільну заяву про "запобігання ядерній війні та недопущення гонки ядерних озброєнь".

Окремим рядком у доповіді SIPRI відзначаються напади російських військ на українські ядерні об'єкти. Оскільки ніколи раніше діючі атомні електростанції не зазнавали обстрілів і ракетних ударів з боку державних збройних сил і не були окуповані військовими, війна поставила перед Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), українською владою і персоналом атомних станцій в Україні безпрецедентні виклики в галузі ядерної безпеки, які навряд чи можна буде вважати подоланими до завершення бойових дій.

Бен Ходжес про контрнаступ ЗСУ: Крим важливіший за Бахмут