El País: Не уникнути того, щоб знову обмірковувати застосування атомної енергетики

Європейські видання присвячують матеріали черговому зростанню цін на нафту та проблем у світі з енергоносіями загалом. Neuen Osnabrücker Zeitung, зокрема, пише:

Незабаром відбудуться вибори до конгресу США, і це не дуже добре, що ціни на бензин – навіть з американської точки зору – є такими високими. Зрозуміло, що президент Буш нервує. Він шукає причини зростання ціни десь у далеких далях. Його уряд міг би багато чого зробити для того, щоб послабити кризу. Зокрема, він міг би у конфлікті довкола іранської атомної програми замінити біганину із шаблею наголо на дипломатичну м’яку ходу. За допомогою свого дотеперішнього курсу Буш лише посилив позиції тегеранського підбурювача Ахмадінеджада і водночас привів нафтові ринки у стан неспокою, - зауважує Neuen Osnabrücker Zeitung.

Тему продовжує французька La Tribune:

Загалом зростання цін на нафту можна пояснити також тим, що у світі стався новий розподіл геополітичних важелів. Ті, хто володіє цією дорогоцінною зброєю - сирою нафтою, хочуть застосувати владу, яку отримали завдяки цьому. І вони знають також, що мають небагато часу - лише кілька років, щоб натиснути на важіль. Здається, що демократичні країни та інші країни-споживачі є перед цим безсилими. Це чітко стало зрозуміло, коли міністри фінансів „великої сімки” на вихідних закликали держави, що видобувають енергоносії, збільшити обсяги видобутку. Країни ОПЕК, які ще ніколи не видобували в таких обсягах, цей заклик із дратуючою легкістю проігнорували. Великі демократії мають негайно знайти спільну політичну відповідь на геополітичний тиск. Але вони поки що ще надто далекі до цього, – зазначає La Tribune.

Австрійська Kurier пише про проблеми з енергоносіями у світі і зокрема про відповідальність, яка лежить на Австрії, що головує нині в ЄС:

Не лише нафта, але й уся енергетична галузь готує австрійському міністрові економіки Мартіну Бартенштайну головний біль. У секторі електроенергії на рівні ЄС існує недостатньо конкуренції, щодо газу все виглядає ще сумніше. Погрози „Газпрому” збільшити в майбутньому поставки в інші регіони – США, Китай та Японію, а не до Європи, потрібно сприйняти дуже серйозно. Бартенштайн повідомив, що разом із комісаром ЄС з питань енергетики Андрісом Пібалгсом шукатиме діалогу з „Газпромом”. Європа не може відмовитися від Росії як постачальника газу. Але водночас вона бачить загрозу, що Росія за допомогою гри з цінами може налаштувати Європу проти Америки, -

пише Kurier та продовжує:

Поки що російські поставки газу до США є справою майбутнього. Втім, потреба Сполучених Штатів є величезною. Номер два на ринку газу – Іран – не є для США альтернативою. А третьою за величиною газовою метрополією є маленький Катар у Перській затоці з площею 10 тисяч кілометрів та 8 тисячами мешканців. Потенційна цінова конкуренція із США не заважає ЄС критикувати російську газову політику. Передусім монополія Росії на експорт та транспортування енергоносіїв є для Брюсселя кісткою в горлі, - констатує Kurier.

Іспанська El País пише про те, що таких енергоносіїв, як газ та нафта, в найближчому майбутньому на всіх не вистачить, та зазначає, що політики можуть знову повернутися до атомної енергії:

Збільшення ціни на нафту відрізняється ґрунтовно від того, що було під час криз 1973 та 1980 років. Тодішні нафтові кризи були викликані бурхливим розвитком політичних подій та мали тимчасову природу. Нині ми маємо ґрунтовну проблему: попит перевищує пропозицію. Як би високо не підскочили ціни, нафти на всіх все одно не вистачить. У цьому зв’язку не можна буде просто уникнути того, щоб знову обміркувати можливість застосування атомної енергетики. На практиці цей процес уже розпочався. Втім, нове відродження атомної енергетики буде лише тоді можливим, коли буде з’ясоване питання радіоактивних відходів, - пише El País.

Тему продовжує французька Libération:

Чорнобиль для цивільної атомної галузі є чимось на кшталт того, чим є Хіросіма для військових – щось, що дуже сильно лякає, але не до такої міри, щоб людство вирішило назавжди перегорнути атомну сторінку. Безсумнівно, катастрофа переконала виробників електроенергії протягом минулих двох десятиліть відвернутися від енергії атома. Втім, це лише один з факторів серед багатьох. Оскільки українська драма, незважаючи на численні поминальні церемонії, відійшла в минуле, а ціни на нафту перескочили всі межі, прибічники атомної енергії лише мріють - причому навіть уголос – про її відродження, - зазначає Libération.