1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СуспільствоНімеччина

Фактчек: допомога німецьким дітям замість танків для Києва?

Ута Штайнвер | Ян Вальтер
22 вересня 2023 р.

Німецькі благодійні організації нібито вимагають витрачати гроші на хворих німецьких дітей замість поставок танків в Україну. Вся ця історія є вигаданою, а відео - фейком.

https://p.dw.com/p/4Wemx
Один з постів у Telegram з фейком про рекламну кампанію у Берліні
Один з постів у Telegram з фейком про рекламну кампанію у Берліні

Знову і знову в інтернеті з'являються фейки, що імітують відомі ЗМІ, зокрема й DW. Їхній зміст здебільшого цілком вигадано, але його викладено настільки детально, що він може видаватися справжнім. Тим більше, що його підкріплюють зманіпульованими або згенерованими штучним інтелектом зображеннями та відео.

Так, зараз у соцмережах X, Facebook і Telegram з'явилося відео з англійськими субтитрами і скріншоти, джерелом яких, як стверджується, є інформаційне агентство Reuters. Пости переважно поширюються в російськомовних каналах, і деякі з них мають понад 100 тисяч переглядів. Але є також пости англійською, німецькою і навіть японською мовами.

Твердження: згідно з цими повідомленнями, німецька благодійна організація Bunter Kreis Rheinland нібито запустила в Берліні кампанію зовнішньої реклами, в якій протиставляє витрати на "10 життів німецьких дітей" і "1 Leopard" - кожен з яких оцінюється в 29 мільйонів євро. Bunte Kreis - це загальнонімецька організація з регіональними відділеннями, яка підтримує сім'ї з важкохворими дітьми.

Фотографії фейкової рекламної кампанії
Фотографії нібито рекламної кампанії досить добре підроблені і, на перший погляд, здаються справжнімиФото: X

Ця уявна кампанія не містить прямих посилань на війну в Україні. Таку інтерпретацію надає поширюване відео та деякі акаунти у соцмережах, які його публікують. Згідно з цим відео, кампанія викликала "хвилю обурення" серед біженців з України в Німеччині і "розділила європейське суспільство".

Читайте також: ЗМІ розкрили схему поширення в РФ фейків про війну

Кампанія також буцімто викликала суперечки серед політичних і громадських діячів: у той час як виконавчий директор правозахисної організації Pro Asyl Карл Копп (Karl Kopp), згідно з відео, назвав акцію "відверто нацистською", федеральний міністр охорони здоров'я Карл Лаутербах (Karl Lauterbach) нібито став на бік учасників кампанії: мовляв, ніхто не має права ставити здоров'я німецьких дітей нижче за інтереси України. Принаймні саме так слід розуміти частково кострубату англійську мову субтитрів до відео.

Фактчек DW: це фейк

Фотографії плакатної кампанії підроблено досить переконливо. Пошук в інтернеті зображень, використаних у ній, не виявляє жодних ознак того, що вони є старими, а отже, що їх могли вирвати з контексту. Аналіз зображень за допомогою звичайних інструментів також нічого не виявляє. Чому ж тоді плакати все ж таки мають бути фальшивками?

Неузгодженості у мові та змісті

Гаданий відеорепортаж Reuters про рекламну кампанію та реакцію на неї демонструє типові помилки так званого "спуфінгу": імітації відомих ЗМІ часто здаються справжніми на перший погляд, але при більш уважному вивченні вони зазвичай не відповідають загальноприйнятим стандартам.

Читайте також: МВС Німеччини стурбоване масштабами російської дезінформації

Наприклад, виділяються помилки у форматі та лінгвістичні невідповідності в субтитрах, яких англомовні медіафахівці не припускаються - або принаймні не в такій великій кількості. Є кілька зайвих пробілів, помилки у верхньому та нижньому регістрі, пропущені коми, крім того, спостерігається граматична плутанина дієслів у різних часах. У відповідь на запит DW інформагентство Reuters підтвердило наші підозри: "Reuters не публікувало це відео".

Це відео виглядає як відео від інформаційного агентства Reuters, але це не так, що й підтверджує агентство. Про це також свідчить частково кострубата англійська мова в субтитрах
Це відео виглядає як відео від інформаційного агентства Reuters, але це не так, що й підтверджує агентство. Про це також свідчить частково кострубата англійська мова в субтитрахФото: X

До того ж, судячи з відео, плакатна кампанія проходила в липні 2023 року. Отже, відповідні дебати вже давно мали б точитися, й вони також були б підхоплені німецькими ЗМІ - особливо, якби з цього приводу висловився федеральний міністр охорони здоров'я.

Що кажуть нібито автори кампанії?

DW звернулася до всіх причетних до цієї історії з проханням прокоментувати її.

Ральф Орт (Ralph H. Orth), фінансовий директор Bunte Kreis Rheinland - організації, яку називають відповідальною за кампанію - підтвердив DW, що його організація не проводила такої кампанії: "Оскільки наша робота зі зв'язків з громадськістю фінансується за рахунок пожертв, ми не маємо можливості фінансувати подібні заходи в Берліні - це далеко від наших локацій в Рейнській області".

В об'єднаннях Paritätische Wohlfahrtsverband та Aktion Mensch, чиї логотипи також можна побачити на плакатах, теж заперечують свою причетність. Як заявили в організаціях, їхні логотипи було "неправомірно використано" без "відома та згоди". "Aktion Mensch не причетна до цієї кампанії і чітко відмежовується від представленого контенту", - написала речниця громадської організації, яка фінансується за рахунок доходів від лотереї.

Білбордів з плакатної кампанії вже більше не існує

"Ми можемо виключити, що плакати, показані в дописі, коли-небудь розміщувалися або розміщуються на наших рекламних площах", - написав представник компанії Wall GmbH, що спеціалізується на зовнішній рекламі, чий логотип можна побачити на деяких з білбордів.

За даними компанії Wall GmbH, у липні 2023 року цього білборда вже не було на Чекпойнті Чарлі у Берліні
За даними компанії Wall GmbH, у липні 2023 року цього білборда вже не було на Чекпойнті Чарлі у БерлініФото: X

Компанія також вказує, що принаймні у двох із зображених локацій є логічні помилки. Ще з 2019 року в Берліні немає рекламних площ на громадських туалетах - на фото з площі Александерплац саме на ньому розміщено рекламу. А білборд на Чекпойнті Чарлі у другому кварталі 2023 року вже взагалі було демонтовано - тобто за кілька тижнів до ймовірної плакатної кампанії.

На одному зі скріншотів видно білборд концерну Ströer. На запит DW цей концерн також підтвердив, що не здійснював подібної кампанії.

Чи коментував хтось публічно фейкову кампанію?

У відповідь на запит DW федеральне міністерство охорони здоров'я заявило, що міністр охорони здоров'я Карл Лаутербах не коментував таку кампанію - і тим більше у такому ключі, як стверджується у відео: "Кілька разів він (Лаутербах. - Ред.) виступав проти варварської російської агресивної війни та на підтримку України. Компенсувати охорону здоров'я дітей у Німеччині допомогою Україні - така позиція позбавлена всякого здорового глузду і далека йому".

Читайте також: Фактчекінг: як поширюються фейки про українських біженців

Карл Копп з Pro Asyl, якого цитують у фейковому відео з нацистським порівнянням, відреагував аналогічно: "Я не знаю про цю так звану кампанію. Я нічого не коментував". До речі, відео з ним, використане у ролику, було записане понад шість років тому.

Висновок: ще раз процитуємо Карла Коппа: "Це є фейком від А до Я". Кампанія настільки ж вигадана, як і нібито реакція на неї. Фотографії нібито плакатів є фальшивими, а відео не належить інформаційному агентству Reuters.

Цей фактчек було здійснено за сприяння Кейт Хейрсайн, Шона Сініко та Інни Завгородньої.

Які фейки Росія просуває у світі про війну проти України

Як розпізнати фото і відео, створені штучним інтелектом