Frankfurter Allgemeine Zeitung: Росія більше не є надійним постачальником енергоносіїв

Європейські газети коментують нафтогазову суперечку між Росією та Білоруссю, наслідки якої знову відчули країни Європейського союзу. Іспанська газета El País пише:

Це вже втретє за останні три роки, що через свої погані відносини із сусідами Росія посеред зими ставить під загрозу енергозабезпечення частини Європи. Нинішня криза показує всю ненадійність ґрунту, на якому тримається постачання енергоносіїв до країн Європейського союзу. Тому ЄС і пропонує Москві підписати енергетичну хартію. Російський президент Володимир Путін, однак, відкидає такий документ, надаючи перевагу двостороннім угодам. Європа стала заручником колишніх радянських республік, що сваряться між собою. Питання забезпечення енергопостачання має бути центральним у відносинах ЄС з його сусідами, - наголошує іспанська газета El País.

Італійська газета La Repubblica зауважує:

Перекриття нафтового крану – черговий крок у партизанській війні, яка розпочалася місяць тому з подвійним подорожчанням російського газу для білоруських споживачів. Цілком імовірно, що впродовж наступних місяців слід чекати на подальші приводи для подібних сутичок. Таке нове протистояння викликає в Європейському союзі стурбованість навколо питання про енергопостачання. (...) У черговий раз можна було розгледіти стратегію гри м’язами, яка передбачає також несподівані й жорстокі дії. У такий спосіб Росія демонструє свою гегемонію над енергетичними ресурсами колишнього Радянського Союзу, а також бажання зміцнити свої позиції в світі, - коментує італійська газета La Repubblica.

Прихильники будівництва Північноєвропейського газопроводу бачать у суперечках Москви з транзитними країнами вагомий аргумент на користь цього проекту. Адже трубопровід, який прокладуть по дну Балтійського моря, напряму з’єднає Німеччину й Росію. Німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung застерігає:

Тут не все так просто, оскільки енергетична супердержава Росія (більше) не є такою надійною, як запевняють. А зростання залежності від російських енергоносіїв збільшують і конфліктний потенціал. Який висновок напрошується з цього? Не можна доводити енергетичну залежність до такого рівня, щоб російські монополісти отримали стратегічний контроль над німецьким і європейським енергозабезпеченням, - радить німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

На думку іншої німецької газети - Kölnische Rundschau, нині йдеться про перші ознаки майбутніх суперечок за енергоносії:

Поки що нафта вважається головним енергоносієм для економіки. І якщо нині виникли проблеми з поставками через нафтопровід „Дружба”, то Німеччина може більше імпортувати нафти за допомогою танкерів. Але через двадцять років ситуація буде інакшою. Покладів нафти помітно поменшає, тоді настануть золоті часи газу. А більшість газових родовищ зосереджено на Сході. Німеччина вже сьогодні має докласти зусиль, аби зменшити свою енергетичну залежність. Інакше в майбутньому вона стане дуже вразливою відносно можливих свавільних дій з боку постачальників, - вважає газета Kölnische Rundschau.

Газета Stuttgarter Zeitung переконана:

Іншого виходу немає. Нам потрібно зменшити залежність від імпорту енергоносіїв. Сюди належить посилений розвиток відновлювальних джерел енергії. Але є й ще один скарб, який часто недооцінюють: оригінальні програми із заощадження енергії можуть помітно зменшити рахунок за спожиті енергоносії, - читаємо в газеті Stuttgarter Zeitung.

І на завершення - цитата зі ще одного німецького видання. Газета Kölner Stadt-Anzeiger звертає увагу на ще один політичний аспект російсько-білоруського енергетичного конфлікту:

Москва розчарована тим, що білоруський диктатор Лукашенко знову віддалився від ідеї об’єднання двох країн. Вірогідно, саме цим пояснється скасування для Білорусі пільгових цін на енергоносії. Сильний економічний тиск можливо ще може призвести до бажаних результатів. Президент Путін може розгледіти в цьому велику неоціниму перевагу. Оскільки в Росії, яка розшириться за рахунок Білорусі, він знову зможе балотуватися на виборах 2008-го року, і йому не доведеться полишати свою посаду, - підсумовує газета Kölner Stadt-Anzeiger.