G7 і ЄС поховали БРІКС? Індія стала на бік Заходу проти КНР
16 червня 2021 р.
Зустріч лідерів Великої сімки (G7) у графстві Корнуолл в Англії стала "першим самітом коаліції проти Китаю". Водночас вона продемонструвала "слабкість співпраці у рамках БРІКС", впевнений німецький політолог професор Геріберт Дітер (Heribert Dieter). Ці дві тези він виніс у заголовок і підзаголовок статті, опублікованої на сайті берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) - провідного німецького наукового інституту, який консультує щодо зовнішньополітичних питань як уряд і парламент ФРН, так і Євросоюз.
Саміт G7 у Корнуоллі породив розширений формат G7+
Чому німецький вчений раптом згадав про групу БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР), про яку протягом останнього часу мало що було чути, та ще у зв'язку з самітом G7, що відбувся 11-13 червня? Тому що учасниками зустрічі у британському курортному містечку Карбіс-Бей були не тільки лідери провідних індустріальних держав Заходу, а також ЄС, а й офіційно запрошені делегації двох країн-членів БРІКС - Індії та ПАР. Крім них, на зустріч запросили також делегації Австралії та Південної Кореї.
Світові ЗМІ не приділили цьому аспектові великої уваги, зокрема, можливо, і через те, що індійський прем'єр-міністр Нарендра Моді через складну епідеміологічну ситуацію у своїй країні був змушений обмежитися віртуальною участю. Тим часом в експертних колах Німеччини сам факт запрошення лідерів цих чотирьох країн розцінили як знакову подію.
Так, інший зовнішньополітичний фахівець SWP професор Ганнс Маулль (Hanns Maull) вважає, що виникнення формату G7+ розширить можливості "протистояти впливу Китаю в таких міжнародних організаціях, як Рада з прав людини ООН у Женеві". Адже запрошуючи в Карбіс-Бей лідерів чотирьох держав з Азійсько-Тихоокеанського регіону й Африки, господар саміту британський прем'єр Борис Джонсон "особливо підкреслив загальну прихильність цих країн демократичному ладові", нагадав вчений в іншій статті на сайті SWP.
Читайте також: Велика сімка активніше протидіятиме зростанню глобального впливу Китаю
Чималі надії з неформальним розширенням G7 пов'язує і координатор трансатлантичного співробітництва при уряді ФРН Петер Баєр (Peter Beyer). "Адже в китайців практично немає союзників, а у нас вони є. Тісний союз з демократичними країнами в Індо-Тихоокеанському регіоні, перш за все - з Австралією, Японією, Індією і Південною Кореєю, розширить наші стратегічні можливості", - написав політик консервативної партії ХДС у статті для порталу t-online.
Військово-політична організація Quad як тихоокеанський варіант НАТО
Але чи варто говорити про ослаблення й мало не про фактичний розпад групи БРІКС всього лише на підставі того, що два її члени вирішили взяти участь у престижному саміті G7, тим паче що їх запросила Великобританія, з якою Індія й Південна Африка мають давні й міцні зв'язки? Геріберт Дітер переконаний, що факт індійської участі в підготовці та проведенні саміту, нехай навіть у віртуальному форматі, "важко переоцінити".
"Індія дуже довго наполягала на тому, що вона не належить до "західного табору". Вона традиційно була членом Руху неприєднання з тісними зв'язками як із колишнім Радянським Союзом, так і з Китайською Народною Республікою. Однак в останні роки це змінилося. Ми бачимо фундаментальний зсув у зовнішньополітичній орієнтації Індії. Тепер індійські політики недвозначно позиціонують свою країну на боці Заходу", - підкреслив професор Дітер у розмові з DW.
Головна причина - глибокий конфлікт між Індією й Китаєм, що вже навіть призводив до збройних зіткнень з пораненими та вбитими, пояснив експерт SWP. У зв'язку з цим, зазначив він, "вельми показовим є розширення військової співпраці в Азійсько-Тихоокеанському регіоні між США, Японією, Австралією та Індією в рамках групи Quad, яку дехто називає тихоокеанським НАТО".
На дедалі більше значення цієї військово-політичної організації, повна назва якої - Чотиристоронній діалог з безпеки, вказує і професор Ганнс Маулль: "Прагнення Китаю змінити регіональний розклад сил у Східній Азії та стати там панівною державою замість США призвело до посилення співпраці у сфері дипломатії та політики безпеки у рамках Quad".
У перспективі, вважає експерт, до цієї організації можуть приєднатися Південна Корея і деякі члени Асоціації держав Південно-Східної Азії, приміром, В'єтнам і Філіппіни. "Можна уявити собі й участь деяких європейських держав, адже тепер Китаєм займається вже і НАТО", - говориться у статті Ганнса Маулля.
ЄС та Індія хочуть створити велетенську зону вільної торгівлі
Однак нове стратегічне позиціювання Індії передбачає не тільки розширення військової співпраці із західними країнами, перш за все - зі США. "Індія прагне й тіснішої економічної співпраці з Заходом", - вказав у розмові з DW Геріберт Дітер. Він нагадав, що 8 травня відбувся віртуальний саміт ЄС-Індія (вже другий за десять місяців), на якому індійська сторона запропонувала відновити припинені у 2013 році переговори про створення зони вільної торгівлі, що охоплювала б майже два мільярди людей.
У ЄС вважають, що свого часу переговори зайшли у глухий кут через те, що тодішній індійський уряд прагнув максимально обмежити доступ на свій ринок європейських товарів і послуг, повідомляє з Брюсселя німецька телекомпанія ARD. Нинішній прем'єр Нарендра Моді теж є прихильником протекціонізму, проте в новій ситуації він, схоже, готовий іти на поступки.
Так, в індійському керівництві, за словами Геріберта Дітера, вельми незадоволені зростанням китайських інвестицій у Пакистані, з яким Індія багато десятиліть має вкрай напружені відносини. У разі створення зони вільної торгівлі з ЄС, за даними ARD, європейські фірми могли б надати Індії фінансове і технічне сприяння задля реалізації таких великих інфраструктурних проєктів, як будівництво залізниць і прокладання ліній електропередачі. У Брюсселі прямо говорять про те, що бачать у зближенні з Індією взаємовигідну можливість створити противагу дедалі більшому впливові Китаю, вказує телекомпанія.
БРІКС як амбітний політичний проєкт зазнав краху
Очевидний розворот Індії в бік Заходу не обіцяє БРІКС нічого хорошого, адже дві найбільші країни у цій групі - Китай та Індія - тепер більше не партнери, а геополітичні конкуренти, і "це вкрай ускладнюватиме подальший розвиток співпраці", прогнозує Геріберт Дітер. На тлі цього він вказав на той факт, що про п'ять держав, які утворили БРІКС, вже й раніше говорили: їх мало що об'єднує, крім амбіцій.
Однак з амбітного плану створити контрпроєкт до західної Великої сімки нічого не вийшло, тож тепер останніми стовпами БРІКС залишилися КНР і Росія, вважає експерт SWP. Адже Індія явно стала на бік Заходу в протистоянні з Китаєм, Південна Африка потягнулася до G7, а Бразилія "за вкрай консервативного президента Жаїра Болсонару, який ставиться до Китаю куди більш скептично, ніж його попередники, теж не виявляє значного інтересу до виходу з західного табору, критично налаштованого щодо КНР, який зараз формується, щоб злитися з конкурентною групою", зазначив Геріберт Дітер.
Експерт припускає, що відкладений саміт групи БРІКС, у якій цього року головує саме Індія, все ж таки відбудеться, але "це буде радше зустріч політиків, які до пуття не знають, як їм бути один з одним, адже тепер чітко видно: немає тих факторів, які згуртовували б цю групу - немає ані спільних цінностей, ані загальної економічної політики".
При цьому експерт SWP не виключає, що сама по собі організація БРІКС продовжить існування і буде співпрацювати в рамках фінансування проєктів економічного розвитку, у сфері освіти або, скажімо, виробництва вакцин. "Але ж спочатку це був політичний проєкт з метою відігравати вагому роль у світі! Про це тепер вже й мови немає", - підсумував професор Геріберт Дітер.