Хто у світі визнає палестинські території державою?

Чи слід визнавати палестинські території окремою державою? Серед науковців, дипломатів та урядів немає консенсусу щодо цього питання.

Що таке держава?

Існує два способи створення та визнання держави: декларативний та конститутивний.

Згідно з декларативною теорією, держава повинна відповідати критеріям державності, викладеним у Конвенції Монтевідео 1933 року, тобто мати визначену територію, населення, що на ній проживає, та власний уряд. Вона також повинна мати можливість встановлювати відносини з іншими державами. Згідно з конвенцією, політичне існування держави "не залежить від визнання її іншими державами".

Далі в Конвенції зазначається: "Ще до свого визнання держава має право захищати свою цілісність і незалежність, дбати про своє збереження і процвітання, організовувати себе так, як вона вважає за потрібне, законодавчо захищати свої інтереси, управляти своїми службами і визначати юрисдикцію та компетенцію своїх судів".

Друга теорія виникнення держав, конститутивна теорія, додає ще одну умову: держава є державою лише тоді, коли решта світу визнає її такою. Ця теорія не є юридично визначеною, скоріше, вона розглядає сучасну державність як питання міжнародного права та дипломатії.

Чи відповідають палестинські території визначенню держави?

Серед експертів, зокрема теоретиків держави, існують розбіжності щодо того, чи відповідають палестинські території юридичному визначенню держави. Одні переконані, що так, але інші стверджують, що умови, викладені в Конвенції Монтевідео, не виконуються. Інша частина експертів відкидає застосування Конвенції взагалі як такої. Вони вважають, що надії палестинців на власну державу насамперед може бути реалізовано через міжнародне визнання.

Читайте також: Агентства ООН застерігають від гуманітарної катастрофи у Секторі Гази

Які країни визнають палестинську державу?

Більшість із 193 країн-членів Організації Об'єднаних Націй (ООН) - загалом 139 - визнають палестинські території як державу. До їхнього переліку входить і Україна, яка визнала Палестину ще під час перебування в складі Радянського Союзу у 1988 році.

Заявку держави на членство в Організації Об'єднаних Націй повинні схвалити щонайменше дев'ять з п'ятнадцяти членів Ради Безпеки ООН. Утім, якщо хоча б один з п'яти постійних членів Ради Безпеки - Китай, Франція, Російська Федерація, Великобританія або США - накладає вето на заявку, держава не може стати членом ООН.

 

 

Палестинські території наразі не визнаються як держава Сполученими Штатами Америки, Францією та Великобританією. Ці три постійні члени Ради Безпеки ООН виступають за те, щоб визнати палестинську державність лише після мирного врегулювання конфлікту з Ізраїлем. З 27 країн ЄС дев'ять визнали палестинську державу. Але усі вони зробили це ще до входження до ЄС, і майже всі вони належали до східного блоку, в якому тоді домінував Радянський Союз. Єдиним винятком є Швеція, яка визнала палестинську державу у 2014 році.

Палестина має статус держави-спостерігача в ООН. Це означає, що вона може брати участь у засіданнях Генеральної Асамблеї та мати представництва в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Оскільки Палестина отримала статус держави-спостерігача в 2012 році, вона з 2015 року також є членом Міжнародного кримінального суду (МКС), єдиного міжнародного суду, який діє на постійній основі та може переслідувати осіб за воєнні злочини.

У 2021 році тодішня головна прокурорка МКС Фату Бенсуда оголосила, що суд розпочне розслідування ймовірних злочинів, скоєних на палестинських територіях. Після приєднання Палестини до Римського статуту та визнання нею таким чином юрисдикції МКС, суд отримав юридичні повноваження розслідувати злочини, скоєні палестинцями або на палестинській території. Розслідування МКС, яке різко критикує Ізраїль, досі триває.

Якими є наслідки визнання?

Держава може бути визнана, навіть не будучи членом ООН. Наприклад, Ліхтенштейн приєднався до Організації Об'єднаних Націй лише у 1990 році, Сан-Марино - у 1992 році, а Швейцарія - лише у 2002 році. І всі три країни вже були міжнародно визнані як держави до цього.

Як держава-спостерігач, що не є членом ООН, представники Палестини мають можливість бути присутніми на засіданнях Генеральної Асамблеї, але без права голосу. Наприклад, Палестина не мала права голосу, коли Генасамблея нещодавно голосувала - безуспішно - за припинення вогню в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАСом. Те ж саме стосується і вимоги "гуманітарного перемир'я", яке було проголосовано в Генеральній Асамблеї.

Яку позицію займає Німеччина?

Як і США та багато інших країн ЄС, Німеччина відкидає визнання палестинської держави. Однак, згідно з заявою міністерства закордонних справ ФРН, Берлін підтримує "створення майбутньої палестинської держави в рамках рішення двох держав, узгодженого між сторонами конфлікту".

Читайте також: На що перетворилося життя палестинців у Cекторі Гази

З цієї причини Німеччина також використовує термін "палестинські території", коли йдеться про окуповані Західний берег річки Йордан, Східний Єрусалим і Сектор Гази. Коли йдеться про палестинських чиновників, німецький уряд говорить про Палестинську адміністрацію або Палестинську національну адміністрацію.

У справах, що стосуються надання статусу біженця для окремих осіб, позиція Німеччини щодо визнання палестинської держави вже була розглянута в німецьких судах. У листопаді 2020 року німецький суд підтвердив у своєму рішенні відсутність таких понять як палестинське громадянство та палестинська держава. Тому палестинські біженці повинні розглядатися у ФРН як особи без громадянства.