Jyllands-Posten: cтрата Хусейна була нічим іншим, як актом помсти

Європейські видання продовжують коментувати ситуацію в Іраку, де після страти Саддама Хусейна та його найближчих сподвижників не припиняються щоденні теракти. Датська газета Jyllands-Posten, вважає, що саме ці екзекуції послугували підґрунтям для чергового витка насильства:

Ці страти в Іраку точно не є частиною глибокої і справедливої розправи з режимом Саддама Хусейна. Вже нині мало хто сумнівається в тому, що вони поглиблять насильницьке протистояння між сунітами й шиїтами, яке привело Ірак практично на межу громадянської війни. Процеси щодо злодіянь режиму Саддама Хусейна тепер відбуватимуться без головної діючої особи. Така ситуація дає підстави запитати, чи своїми діями нинішній іракський уряд не звів достроково нанівець увесь процес опрацювання минулого, пов’язаного з цими злочинами. Поспішні дії уряду в Іраку, на жаль, підтверджують припущення, що страта Саддама Хусейна була нічим іншим, як актом помсти, - переконана датська газета Jyllands-Posten.

Італійське видання La Repubblica пише в продовження теми:

Терористи-камікадзе, бомби, начинені вибухівкою автомобілі, міни на вулицях і снайпери. Після кількох днів відносного затишшя вороги миру знову почали використовувати в Багдаді свою жахливу зброю. Може бути, що в такий спосіб дається відповідь на останні страти в іракській столиці, але ще ймовірніше, що всі ці дії є своєрідним посланням для президента США Буша та прем’єра Іраку аль-Малікі. Бойовики просто насміхаються над черговим планом досягнення миру в Іраку й демонструють, що здатні в будь-який момент наносити удари, - наголошує італійська La Repubblica.

Французька газета Le Monde вважає, що американський президент не змінив свою стратегію в Іраку, натомість спромігся відкрити вже новий фронт:

Увага тепер перемістилася з Багдада на Тегеран. Існують думки, що Буш не віддасть владу, допоки не накаже нанести військові удари по об’єктах в Ірані, які мають відношення до атомної програми. Ті, хто переконаний у таких припущеннях, вважають це божевіллям. Водночас відомо, що європейці намагалися запобігти виникненню протистояння за принципом „або США бомбардують, або Іран відмовляється від атомної бомби”. В результаті найбільш імовірним нині видається можливим і те, і інше, - звертає увагу Le Monde.

Британська газета Independent припускає, що на тлі невдач в Іраку президент США знову відкрив для себе важливість участі в миротворчому процесі на Близькому Сході:

Майже через рік після того, як перемога радикального палестинського руху ХАМАС на парламентських виборах, і півроку по тому, як конфлікт між Ізраїлем і ліванським угруповання „Хезболла” звели нанівець усі дипломатичні ініціативи на Близькому Сході, потроху, здається, починається відродження „близькосхідного квартету”. Виникає відчуття, що процес мирного врегулювання на Близькому Сході знову відновлюється. Невже президент Буш наново відкрив для себе інтереси в регіоні, де традиційно ще можна щось досягти дипломатичними методами - на відміну від дедалі гірших перспектив врегулювати ситуацію в Іраку. Зрештою, Бушу, як Блеру, слід вже задуматися над тим, що про них говоритимуть після закінчення їхніх політичних кар’єр, - зауважує Independent з Великобританії.

Багато коментарів у європейських газетах присвячено Європейському парламенту. З двох причин, як вважає німецька газета Frankfurter Rundschau:

У ньому обрано нового президента й уперше за останні 13 років вороги ЄС з лав західноєвропейських правих радикалів можуть скликати створення власної фракції за рахунок поповнення Європарламенту їхніми однодумцями з Болгарії та Румунії. Це ж дає привід для роздумів над питанням про те, яке значення має Європейський парламент і як його сприймають громадяни ЄС, - пише Frankfurter Rundschau.

Іспанська газета АВС дає відповідь на це питання, стверджуючи, що праві радикали шкодять іміджу Європейського парламенту:

Це нехороша новина, що праві радикали можуть створити свою фракцію в Європарламенті й у такий спосіб стати виднішими. Імідж найголовнішої демократичної інституції ЄС від цього суттєво постраждає. Незрозуміло, чому за таких умов ніхто не попіклується про те, щоб змінити правила для створення фракцій. У цьому зв’язку ініціативу мали б взяти на себе демократичні партії, щоб довести свої переваги відносно людей, які проповідують все ще навіть сьогодні расизм, ксенофобію та нетерпимість, - закликає іспанське видання АВС.

Огляд преси підготувала Леся Юрченко