1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Конфіскація і розширення - проблемні питання саміту ЄС

20 березня 2024 р.

Рішення про конфіскацію прибутків від заморожених російських активів на користь України на саміті ЄС ухвалене не буде. Угорщина виступає проти спрямування цих коштів на закупівлю зброї для ЗСУ, - джерело DW.

https://p.dw.com/p/4dx1u
Україна ЄС
Конфіскація прибутків від заморожених активів РФ і розширення ЄС будуть проблемними питаннями саміту лідерів 21-22 березня, кажуть дипломатичні джерела DWФото: FRANCOIS LENOIR/European Union

Пропозиція Європейської Комісії щодо конфіскації прибутків від заморожених російських активів на підтримку України навряд чи буде схвалена під час саміту лідерів Європейського Союзу, який розпочнеться у четвер, 21 березня, в Брюсселі. Про це DW повідомив високопоставлений європейський дипломат на умовах анонімності.

За його словами, серед більшості країн-членів ЄС є спільне розуміння того, що конфісковані кошти мають піти на закупівлю зброї та боєприпасів для Збройних сил України (ЗСУ). "Зараз Україна найбільше потребує грошей на зброю, а, на жаль, не на відбудову. І ми прагнемо зробити все, аби уникнути подальших руйнувань в Україні", - пояснив дипломат.

У пропозиції Єврокомісії йдеться, що 90 відсотків прибутків від заморожених російських активів мають бути використані на закупівлю зброї для ЗСУ. Проте співрозмовник DW розповів, що проти цього виступає Угорщина: наполягає, що "ці гроші мають піти на що завгодно, але не на зброю для українців".

Рішення про початок переговорів з Україною не буде

Другим "суперечливим питанням" порядку денного саміту, за словами дипломата, стане дискусія щодо розширення ЄС.

У грудні минулого року лідери ЄС схвалили відкриття переговорів про вступ України та Молдови. Для того, щоб переговори почалися, країни-члени ЄС мають схвалити представлену Єврокомісією переговорну рамку, яка є дорожньою картою процесу вступу, і провести міжурядову конференцію - спеціально створений орган, який безпосередньо вестиме переговори. Обидва ці рішення потребують одностайної підтримки усіх 27 лідерів Євросоюзу.

Проте існує висока ймовірність того, що ці два рішення не будуть ухвалені під час нинішнього саміту, зазначив співрозмовник. "Є країни-члени, які виступають проти того, щоб відкриття переговорів з Україною та Молдовою почалися за бельгійського головування у ЄС", - сказав він проте відмовився уточнити, про які саме країни йдеться.

Головування Бельгії у ЄС триватиме до 1 липня, після чого цю естафету має перебрати на себе Угорщина. Після грудневого саміту ЄС, на якому ухвалили рішення про відкриття переговорів з Україною, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який не голосував, бо в цей момент вийшов "випити кави", заявив, що надалі блокуватиме переговори.

Співрозмовники DW наголосив, що "для самого угорського головування буде ліпше, якщо питання переговорів про вступ України та Молдови вирішиться у червні". На запитання про те, чи розглядають лідери ЄС можливість забрати в Угорщини право головувати в ЄС за недотримання принципів європейських цінностей, дипломат відповів, що "зараз це не є предметом дискусії". "До лютого ми говорили про це (1 лютого спеціальний саміт ЄС одноголосно підтримав виділення Україні 50 мільярдів євро фінансової допомоги, проти чого заперечувала Угорщина. - Ред.). Проте зараз про це не йдеться. Угорщина головуватиме в ЄС", - сказав європейський дипломат.

"Це розрив із Московщиною": українці про рішення ЄС