La Libre Belgique: Ніхто й ніколи не зможе визначити точну кількість жертв Чорнобильської катастрофи

Європейська преса пише про річницю Чорнобильської трагедії. Зокрема, німецька газета Münchner Merkur зазначає:

26 квітня 1986 року вмерла людська мрія. Звичайно, й до того існували сумніви, що атомна технологія може вирішити одвічну проблему енергоносіїв. Трагедія величезного масштабу в Чорнобилі стала тим самим переломним моментом у сприйнятті технічного прогресу. Після Чорнобиля джин вивільнився з пляшки, який поставив під питання безпечне використання атомної енергії. На Сході брехали, приховували, жертвували. Але й Захід виявився повністю непідготовленим. І це у випадку з смертельною небезпекою, яку не можна побачити, почути або ж відчути на смак, - пише Münchner Merkur.

Бельгійське видання La Libre Belgique звертає увагу на звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я з даними про кількість жертв трагедії, який гостро критикує міжнародна організація охорони довкілля „Greenpeace”:

Ці офіційні підрахунки викликали бурхливу реакцію. (...) Адже кількість потенційних загиблих від онкозахворювань, згідно з доповіддю „Greenpeace”, приміром, сягає понад 90 тисяч. У іншому дослідженні, яке провели британські вчені, кількість загиблих оцінюється від 30 до 60 тисяч. Радіаційний вплив на здоров’я населення потрібно сприймати дуже серйозно, оскільки 5 мільйонів людей все ще мешкають на забруднених територіях. (...) Яким би не було ставлення до цифр - прагнуть їх применшувати чи навпаки перебільшувати - можна битися об заклад, що ніхто й ніколи не зможе визначити точну кількість жертв Чорнобильської катастрофи, - зазначає La Libre Belgique.

Німецька Die Тageszeitung намагається пояснити, чому Всесвітня організація охорони здоров’я зробила такі висновки:

Ще на п’яту, десяту та п’ятнадцяту річницю Чорнобильської трагедії МАГАТЕ та Всесвітня організація охорони здоров’я зверталися до громадськості із заявами, що вводили в оману. Основоположний камінь у принципи співпраці обох підрозділів ООН було закладено ще в середині 50-х. Спершу в серпні 1956 року Всесвітня організація охорони здоров’я провела конференцію, на якій двадцять іменитих генетиків презентували результати своїх досліджень і застерігали від імовірних наслідків „мирного застосування атому”. До таких самих критичних висновків дійшов і перший Світовий конгрес генетики у Данії, -

пише Die Тageszeitung і продовжує:

У МАГАТЕ обидва конгреси викликали великі хвилювання. Зрештою її завданням є «розвиток атомної енергетики заради миру, здоров’я та благополуччя в усьому світі”. Після трирічних переговорів 1959 року Всесвітня організація охорони здоров’я та МАГАТЕ уклали угоду про „тісну двосторонню співпрацю” і водночас погодилися „брати до уваги” цілі та інтереси одна одної. У цій угоді Всесвітня організація охорони здоров’я визнала прерогативою МАГАТЕ „дослідження” та „нагляд” за можливими ризиками для здоров’я від атомної енергетики, - пише Die Тageszeitung.

Тему продовжує німецька Neue Osnabrücker Zeitung, яка розмірковує про перспективи подальшого використання атомної енергетики:

Непокоїть те, що технології вчорашнього дня й післязавтра посідатимуть вагоме місце в генеруванні електроенергії. Прикро не лише через те, що небезпека масового радіоактивного забруднення залишається, але й через те, що інвестиції в атомну енергію спрацьовують як гальма інновацій, - зауважує Neue Osnabrücker Zeitung.

Видання Stuttgarter Nachrichten дотримується іншої думки:

Чи є це з точки зору політики правильним і з точки зору економіки розумним, з наслідків цієї катастрофи зробити один єдиний висновок, а саме: атомну енергію в Німеччині як важливе національне джерело енергії опломбувати? Стандарти безпеки та нагляду за атомними станціями з часу Чорнобильської аварії суттєво поліпшилися. Тому мало б сенс у 20-ту річницю Чорнобиля не малювати картину атомного апокаліпсису і не засуджувати з точки зору ідеології атомну енергію як таку. Адже майбутнє можна творити лише за допомогою нових ідей, а не страхів, - пише Stuttgarter Nachrichten.

На завершення – цитата зі ще одного німецького видання Mindener Tageblatt:

Чорнобиль закарбувався в пам’яті як згадка про помилковий шлях. Висновки, які можна зробити з вибуху реактора, такі: смертельну небезпеку ядерної енергії не можна відвернути за допомогою заходів безпеки, а наслідки аварії на атомній станції не можна передбачити, - зауважує Mindener Tageblatt.