1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

La Republica: Буш – це розкіш, яку американці не можуть собі дозволити

Огляд преси підготував Євген Тейзе24 січня 2007 р.
https://p.dw.com/p/ALqu

Виступ президента США Джорджа Буша у Конгресі, а також ухвалення нового закону про виплату додаткової пенсії жертвам колишнього комуністичного режиму у Східній Німеччині – такі теми нинішнього огляду преси. Аналізуючи щорічне звернення глави Білого дому до нації, італійська газета Corriere della Sera пише:

„Джордж Буш промовляв найтяжчу промову своєї політичної кар’єри у статусі „кульгавої качки”. Як президент, який втратив довіру половини своїх виборців. Тепер йому нема чого сказати своїй нації. Отже, він почав говорити про проблеми довкілля. Все це виглядає, м’яко кажучи, не дуже правдоподібно. Непереконливою була і та частина промови, у якій Буш все-таки наважився говорити про Ірак. Це і не дивно: як засвідчують актуальні результати опитувань громадської думки, 59 відсотків американців очікують від Конгресу блокування намірів президента, збільшити військовий контингент в Іраку. Ця війна втрачає підтримку американців, а разом із нею і президент Буш“, - констатує Corriere della Sera.

Італійське видання La Republica також співчуває господарю Білого дому:

„Звернення президента до нації, яка його вже давно не слухає – це те ще видовище. Це драма побитого чоловіка, і водночас драма країни, яка втрачає свого керманича. Падіння чергової зірки з політичного небосхилу, розчарування чоловіка, який усвідомлює, що переміг сам себе – всі ці переживання Буша-молодшого нікого не хвилюють. Більше занепокоєння викликає ситуація в державі. Америка не може дозволити собі таку розкіш як „утримання президента, який погрузає у прострацію”, - пише La Republica.

До іншої теми. Німецька преса присвячує увагу ініціативі уряду запровадити доплати до пенсії у розмірі 250-и євро жертвам комуністичного режиму колишньої Німецької демократичної республіки. Гроші мають отримувати люди, які були ув’язнені з політичних мотивів. Sächsische Zeitung з цього приводу пише:

„Важко збагнути, чому демократичним партіям Німеччини знадобилося довгих шістнадцять років, доки вони нарешті ухвалили рішення про пенсії колишнім в’язням східнонімецької диктатури. Це треба було зробити вже давним-давно. Але добре, що взагалі зробили – поки ще не пізно. Звісно, можна сперечатися щодо того, чи 250 євро багато, чи мало. На прожиття цього явно замало. І все ж таки, це не применшує тої символічної ваги, яку має це рішення уряду”, - вважають оглядачі Sächsische Zeitung.

Такої думки дотримуються і в газеті Neue Osnabrücker Zeitung:

„Для борців із терором і насильством передбачені компенсації стануть важливим знаком справедливості і визнання. Адже це нестерпно, що багато хто з числа колишніх комуністичних босів Східної Німеччини нині отримують жирну пенсію і відпочивають на південних курортах. І це в той час, коли правозахисники, які боролися із режимом, тепер не мають чим заплатити за квартиру. Про відпочинок і розваги годі і згадувати. Крім того: йдеться про питання честі. Держава лише тоді має право називатися демократичною, коли вона всіляко підтримує громадянське суспільство. Тим більше важливими є доплати до пенсій колишнім „в’язням сумління”, що нині їхні пенсії здебільшого низькі. Адже за часів НДР вони не могли влаштуватися на високооплачувану роботу”, - зауважує Neue Osnabrücker Zeitung.

І на завершення – коментар австрійської газети Salzburger Nachrichten щодо загострення протистояння у Лівані, де просирійська опозиція, а також ісламістський рух Хезболла домагаються відставки прозахідного прем’єр-міністра Фуада Сініори:

„Насправді цей конфлікт є нічим іншим ніж геополітичним протистоянням. Сініора, разом із французами і американцями, які його підтримують, сподіваються роззброїти Хезболлу. Але на даний момент їм потрібно, принаймні, більш-менш утримати контроль над ситуацією в країні. Адже якщо уряд Сініора не витримає тиску, це означатиме перемогу Хезболли та Ірану, який підтримує ліванських екстремістів. Їм підіграє і Сирія – у Дамаску мріють помститися за принизливий вивід сирійських військ після тридцяти років окупації Лівану. Сирія неодмінно скористається будь-якою слабкістю ліванського уряду, аби повернути собі контроль над сусідньою країною”, - переконані оглядачі видання Salzburger Nachrichten.