Loveparade: від політичної демонстрації до мільйонних техно-процесій

Улітку 1989 року в тоді ще Західному Берліні ідея провести Loveparade, тобто «Парад любові» з’явилася у Маттіаса Роенґа, краще відомого рейверам як ді-джей Dr. Motte. Перший захід він зареєстрував як політичну демонстрацію однією з центральних вулиць західної частини Берліна. Загалом близько 150 учасників долучилися тоді до цього параду.

На першому «Параді любові» все виглядало дуже схожим на ті заходи, які пізніше почали збирати сотні тисяч людей. Хіба що погода була так собі, бо йшов дощ. Але попри цю обставину з динаміків на тоді ще всього трьох невеликих фургонах лунала гучна електронна музика, а «технарі» у специфічному вбранні танцюючи переміщалися берлінськими кварталами, почасти шокуючи перехожих. Ді-джей Dr. Motte пригадує, що для нього то були «п’ять годин справді екстремальних відчуттів».

Мир, дружба, техно-музика…

Утім, справді екстремальним «Парад любові» став дещо пізніше. На десятий рік свого існування Loveparade зібрав вдесятеро тисяч більше учасників, ніж перший. Півтора мільйона любителів музики в стилі «техно» приїхали 1999 року потанцювати до Берліна. Відповідно вже іншим був маршрут параду, більшими фургони. Незмінним залишалося гасло Loveparade, як наголошує навіть сьогодні Dr. Motte. „Friede, Freude, Eierkuchen“ - звучить це німецькою. Перекласти його можна, як «Мир, дружба, жуйка».

До 2006 року, з кількома винятками, «Парад любові» щоліта проходив у Берліні. Гучна музика в стилі «техно», екстравагантні костюми і яскраві танцювальні прийоми учасників, дівчата з оголеними грудьми та гомосексуалісти в блискучих відвертих вбраннях – все це було типовим для Loveparade. Водночас типовими були й проблеми такого масового гуляння. Аби вистояти в багатогодинному танцювальному марафоні, нерідко в страшенну спеку й під палючим сонцем, багато учасників вживали наркотики. А гори сміття після таких танцювальних процесій доводилося прибирати комунальним службам Берліна.

Берлін перекладає відповідальність

Передусім саме тому 2001 року суд позбавив «Парад любові» права називатися політичною демонстрацією. Це означало, що відповідальність за порядок і прибирання бруду після «парті» лягало відтоді не на берлінський муніципалітет. Цими питаннями мали опікуватися самі організатори Loveparade. Багато з оглядачів вважають, що це рішення стало початком тривалих проблем техно-параду. Адже у наступні роки на нього приїжджали дедалі менше людей. Водночас дедалі більше спонсорів відмовлялися від участі в «Параді любові». Його засновник Dr. Motte почав порівнювати парад з «довготривалою рекламною паузою», наголошуючи на тому, що первинна ідея про мирну танцювальну революція відійшла на другий план.

Утім, головними проблемами Loveparade були таки фінансові. За приблизними оцінками, оснащення одного музичного фургона з динаміками, охороною, відповідним оформленням коштувало десь 50 тисяч євро. Якщо врахувати, що таких фургонів потрібно не один десяток, то можна собі уявити, які витрати потрібні лише на цю частину «Параду любові».

Рурський період

Зрештою, після періоду проблем, коли доходило навіть до скасування Loveparade у 2004 і 2005 роках, танцювальна процесія 2007 року змінила свою адресу. Кілька міст у Рурській області Німеччини зголосилися дати прихисток «Параду любові». Це був новий поштовх в історії заходу. На перший Loveparade не в Берліні до західнонімецького міста Ессена приїхали 1,2 мільйона учасників. А наступного, 2008 року на «Параді любові» в Дортмунді зібралася рекордна кількість учасників – 1,6 мільйона людей. Однак у ювілейний 20-ий рік існування Loveparade у Бохумі його відмовилися проводити. Головною причиною відмови була саме неспроможність міста надійно гарантувати безпеку сотень тисяч «техно-фанатів».

Місто Дуйсбург наважилося таки провести в себе танцювальне свято. Однак, за багатьма оцінками, концепція безпеки свята мала великі недоліки, що мало наслідком 19 загиблих і кілька сотень поранених. А також кінець самого івенту Loveparade. Наступний «Парад любові» планували провести 2011 року. Однак цей захід, очевидно, ніколи не відбудеться.

Леся Юрченко/ Дмитро Каневський/ reuters/ dpa