NZZ: Сумний спектакль в Україні

„Сумний спектакль в Україні”, стаття під такою назвою у швейцарській газеті NEUE ZÜRCHER ZEITUNG коментує останні події в київському політикумі.

Якби мова йшла про внутрішньокланову, чи внутрішньоорганізаційну боротьбу за владу, то можна було б говорити про суто гротескний розвиток подій. Однак, у вовтузні зі створенням уряду, яка триває вже чотири місяці, йдеться про здатність молодої української демократії розвиватися і викликати довіру. Тому нинішні події в Києві інакше, як трагедією не можна назвати. Наприкінці березня в Україні – найбільшій за площею державі, що повністю належить до Європи, і де мешкає майже 50 мільйонів людей – було обрано новий парламент. Найкращі результати на них показала Партія регіонів Віктора Януковича, котрий, судячи з багатьох фактів, свого часу маніпулював результати президентських виборів. Але „помаранчева революція” забезпечила тоді його поразку. Однак на останніх парламентських виборах партія Ющенка „Наша Україна” продемонструвала лише третій результат. Другу за величиною фракцію вдалося створити Блоку Юлії Тимошенко, яка під час „помаранчевої революції” була бойовою подругою Ющенка. Разом із Соціалістичною партією Олександра Мороза „помаранчеві сили” все ще забезпечували собі більшість у новому парламенті, -

нагадує NEUE ZÜRCHER ZEITUNG і наголошує:

Тоді існувала підстава сподіватися, що Україна під проводом відновленої „помаранчевої” коаліції твердо крокуватиме шляхом демократичного розвитку та зближення із Заходом. Утім, завдяки тривалому блокуванню роботи Верховної Ради, опозиція перешкодила призначенню керівника уряду. В ході цього негідного протистояння лідер соціалістів Мороз зненацька опинився по інший бік барикад. Він оголосив, що разом із своїми колишніми ворогами – Партією регіонів та комуністами – входить до так званої „антикризової коаліції”. Те, що при цій зміні позицій у хід були запущені хабарі у мільйони доларів, для українців було самозрозумілою справою. Тепер за підтримки нової коаліції Янукович має реальний шанс повернути собі владу, -

підкреслює NEUE ZÜRCHER ZEITUNG і звертає далі увагу на таке:

Але тепер вже партії президента Ющенка і Юлії Тимошенко розпочали в парламенті таку ж гру на затягування часу. Ці штурмові методи виглядають так само негідно й по-дитячому, як і раніше у виконанні їхніх політичних опонентів. У хід пішли сирени, свистки, блокування електронної системи підрахунку голосів. Коли українські партії та їхнє керівництво зможе знайти вихід з цього політичного хаосу, поки що важко спрогнозувати. Одним з виходів може бути „велика коаліція”, у якій партія Ющенка „Наша Україна” блокуватиметься із своїм колишнім противником Януковичем. Ще можливий варіант – розпуск парламенту або апеляція до Конституційного суду, який, щоправда, досі залишається недієздатним, -

зазначає NEUE ZÜRCHER ZEITUNG і веде далі:

Впевнено можна стверджувати лише те, що колишні герої й титани „помаранчевої революції” – Ющенко, Тимошенко й Мороз – через свої дріб’язкові сварки та через явний брак керівних здібностей та готовності до компромісів завдали суттєвих збитків своїм реноме, інтересам демократії та економічним реформам в Україні. Кремлівським лідерам, котрі самостійність України досі не можуть перетравити, останні події в Києві дають підстави вдоволено потирати руки – іронізує NEUE ZÜRCHER ZEITUNG.

Перейдемо до іншої теми. Британська газета GUARDIAN у своєму коментарі вказує на недостатність міжнародних миротворчих зусиль у конфлікті на Близькому Сході:

Дивує те, що йде третій тиждень війни в Лівані, а світ все ще спостерігає, а не діє. Після міжнародної ганьби 90-х років, коли Європа лише дивилася, як мирне населення Сараєво обстрілюють із навколишніх пагорбів, коли ООН не змогла запобігти війні в Руанді, нині мешканці Великобританії чи інших країн Європи лише спостерігають щовечора на телеекранах за кровопролиттям у Лівані. Вони справедливо вимагають від своїх урядів якихось дій. Але нічого не відбувається – бідкається GUARDIAN.

Італійська газета IL MESSAGGERO нарікає на закритість переговорного процесу на Близькому Сході:

Великі світу цього виступають перед телекамерами, у той час, як важливі справи робляться за лаштунками. Таємні переговори, зустрічі, підморгування. Буш та Блер таврують Сирію та Іран як головні проблеми глобального тероризму. Але про людські очі переговори про припинення вогню відбуваються у Дамаску, Каїрі та, звичайно ж, у Єрусалимі та Бейруті – зазначає IL MESSAGGERO.

Огляд преси підготував Любомир Петренко