OLAF бореться із шахраями

У травні 2000 року в Брюсселі розпочала роботу нова організація: OLAF, мета якої – боротьба з шахрайством. З тих пір їй роботи не бракує: тільки минулого року OLAF викрила 443 випадки шахрайства. Наприклад, довела, що концерни, які виробляють цигарки, причетні до контрабанди. А також залила сала за комір тим, хто розробляв план нової будівлі Єврокомісії за те, що це коштувало на 180 мільйонів євро більше, ніж заплановано.

Головне завдання OLAF – захищати інтереси Европейського Союзу. І це організація робить у різних галузях. Її діяльність для Європи, яку щоденно підкріплюють результатами своєї праці агенти, є одним з прикладів успіху Євросоюзу.

Агенти OLAF в разі необхідності тримають під прицілом навіть службовців на найвищих брюссельських поверхах. Вони не повинні боятися нікого. Зрештою, саме цей орган викрив випадок кумівства в європейському статистичному бюро. Розповідає генеральний директор ОЛАФу Франц-Герман Брюнер:

”Ми абсолютно незалежні в наших розслідуваннях. Якщо йдеться про нецільове витрачання грошей співробітниками високих інституцій, то ми беремо це на замітку і вони переслідуються за законом так само, як будь-хто інший. Співпрацю у Європі ми вивели на дуже високий рівень”.

І це лише за чотири роки. У 1999 році після скандалу навколо Європейської Комісії Жака Сантера слідчу організацію UCLAF було реформовано в OLAF. Порівняно зі своєю попердницею OLAF має значно ширші повноваження та більший бюджет. Якщо UCLAF доводила до суду лише 20 відсотків справ, то з часу виникнення OLAF ця цифра перевалила за 50 %.

Основа діяльності OLAF – інформація з різноманітних структур ЄС. І якщо раніше на перевірку підозр чи прямих звинувачень чиновників Євросоюзу на адресу якихось фірм чи національних органів, котрі користуються коштами ЄС, поліція витрачала всередньому півтора року, то тепер справа рухається втричі швидше. Ця поліцейська структура Євросоюзу має право займатися розслідуванням фінансових зловживань в самих державах-членах, обходячи національні компетентні органи. Водночас кожен гормадянин Європейського Союзу, виявивши в діях своїх чиновників ознаки корупції чи шахрайства з грошима ЄС, може повідомити про це безпосередньо співробітникам OLAF телефоном, поштою, або через Інтернет.

На прикладі скандалу з Комсією Сантера, керівники держав та урядів Євросоюзу зрозуміли, що корупція є серйозною проблемою для ЄС. І не тільки в органах влади Брюсселя, але й у країнах, які отримують допомогу від ЄС, як пояснив нам пан Брюнер:

”Корупція та шахрайство є загальносвітовими проблемами. І тому нам у багатьох випадках доводиться працювати в країнах за межами ЄС, оскільки там витрачаються також наші гроші, а отже нас також обдурюють щодо доходів. Не існує жодної країни, цілком вільної від корупції. Там, де витрачаються гроші, є ці проблеми”.

Так офіцерами OLAF було викрито факти шахрайства, вчинені представникаи керівництва Палестинської автономії. За результатами розслідування було встановлено, що адміністрація палестинського лідера Ясира Арафата використовувала кошти, надані Євросоюзом на гуманітарні та медичні потреби палестинців, для фінансування терористичних угруповань, таких як «Бригади мучеників Аль-Акси» чи «Танзим» – воєнізоване крило організації ФАТХ. Висновки представників OLAF базувалися, зокрема, на документах, вилучених ізраїльськими спецслужбами в офісах палестинської адміністрації в квітні 2002 року, під час проведення антитерористичної операції «Захисний мур».

Близько 350 співробітників борються в OLAF з шахрайством та корупцією. Вони є представниками різних професій: від поліцейського-криміналіста до ветеринара. Петер Баадер відповідає за розслідування всередиі Європейських установ. До того, як почати працювати на OLAF, він 12 років був суддею у Бонні. Після цього він познайомився з Європейським Союзом на практиці. Бaадер розповів, за яким принципом OLAF підбирає собі співробітників:

”Ми дивимося на біографічні дані. Цікавими є для нас люди, які працюють в так званих економічних підрозділах кримінальної поліції, а також, можливо, в антикорупційних відділеннях організацій, націлених на протидію шахрайству. Тому ми маємо цілу низку прокурорів в OLAF, які привносять свої спеціальні знання та досвід щодо боротьби з шахрайством. Це зосередження попереднього професійного досвіду повинно гарантувати – і це діє на практиці – що розслідування буде проводитись професійно та швидко. Як це і потрібно”.

Більшу частину розслідувань працівники OLAF проводять в країнах-членах Євросоюзу. Бо саме там витрачається більша частина грошей з загального бюджету ЄС у 100 мільярдів євро – у вигляді сільськогосподарських субсидій або регіональної допомоги.

До того ж, шахрайства стають дедалі хитромудрішими. Тому, на думку пана Баадера, співробітники OLAF повині володіти такими рисам:

”Вони повинні бути вигадливими та творчими. Тому що робота над розслідуванням – зовсім не механічна. Адже не існує жодних планів розслідування, які можна було б просто реалізовувати пункт за пунктом і таким шляхом майже автоматично отримати результат. На це треба витрачати свій час, у тому числі дозвілля. Треба іноді навіть дозволяти собі таку розкіш, як просидіти три години після обіду в офісі, поклавши ноги на робочий стіл, і тільки розмірковувати на тим, наскільки твої підозри близькі до істини.”

Лише п”ять відсотків всіх справ, які розслідує OLAF, припадає на власне корупцію. Решта – випадки так званої халатності, а також прості випадки шахрайства, наприклад, завищені розрахунки оплати проїзду. Крім того, OLAF переслідує і випадки передавання внутрішньої інформації знайомим чи друзям.

Такою справою співробітники OLAF займалися восени минулого року, коли в Європейській Комісії спалахнув скандал навколо витікання конфідеційної інформації з аграрного сектору. Головним підозрюваним у справі виступали високопосадові службовці комісаріату ЄС з питань сільського господарства, громадяни Нідерландів, Франції та Бельгії. Злочинна афера полягала в тому, що вони перед розподілом спеціальних субсидій виробникам зерна в країнах Євросоюзу ділилися з великими аграрними компаніями попередньою інформацією про розміри майбутніх дотацій фермерам із загального бюджету ЄС. Це дозволяло компаніям попередньо дізнаватися про можливі коливання цін на зерно та планувати гру на аграрних біржах Європи та світу. Таким чином шахраям вдавалося заробляти мільйони євро.

Співробітники OLAF провели вже відповідне слідство і передали потрібні матеріали у розпорядження національних органів юстиції Нідерландів Франції та Бельгії.

Що складніший випадок, то більшої праці він вимагає. Агенти продивляються списки телефонних розмов чиновників, читають їхню електронну пошту, і в дуже термінових випадках, коли існує вагома підозра, можуть обшукувати офіс – навіть незважаючи на спротив чиновника.

Кожний співробітник OLAF викриває випадків шахрайства та корупції в середньому на 4 мільйони євро щорічно. У цілому борці з соціальним лихом відстежують для ЄС близько 1,5 мільярди євро на рік. При річному бюджеті в 40 мільйонів євро, OLAF є дуже ефективним інструментом Європейської співдружності.

Любомир Петренко, Ірина Кащей