Освідчення Україні

Моє серце належить Україні, моїй батьківщині. Я люблю подорожувати та відкривати нові простори, але завжди рада повертатися додому. Мешкаю я в Одесі - елегантному місті з європейським ликом. Особливо гарні тут Приморський бульвар та розкішна опера (на фото), збудована за проєктом віденських архітекторів і відкрита у 1887 році.

Я кохаю Одесу за близькість до моря та сонячні дні. Перед війною я часто ходила до моря на пікніки з друзями чи на зустріч зі сходом Сонця - це справжня магія! В Одесі кажуть: море здатне вигнати сум, зняти біль та підняти настрій. Мій досвід показує, що саме так і є!

Я люблю архітектуру та історію і вивчала туристичну справу - найкращі передумови, щоб працювати екскурсоводкою. У 2016 році я почала показувати Одесу та її передмістя людям з інших країн. Це було прекрасно - наближати до них мою країну і водночас знайомитись з багатьма іншими культурами.

Якби мене хтось запитав, до чого найбільше лежить моя душа, я б відповіла: до прогулянок і фотографування архітектури. Я люблю старі будівлі, двері з дерева та мармурові сходи. В Одесі я пропонувала екскурсійний маршрут менш туристичною частиною міста, на якому відкривалися старі внутрішні дворики з їхнім особливим шармом.

Одеса - моє найулюбленіше місто але відразу за нею я кохаю Львів. Він відомий величезним книжковим форумом, фестивалями, культурою кави та прекрасною архітектурою. Справжня прикраса! Дуже сподіваюсь, що після війни зможу зустрітися там з друзями на каву на Площі Ринок.

Львовом я часто гуляля з моєю подругою Іриною, яка там живе. Ми досліджували старі двори та будівлі та відкривали архітектурні особливості міста. Нам часто щастило, і ми знаходили до дрібниць виточені розписи стелі чи мозаїчну підлогу. Востаннє у Львові я була перед війною, тому мої спогади про нього особливі.

Україна має щастя моря та гір. Карпатами можна подорожувати будь-якої пори року. Тут тішаться й альпіністи, і мандрівники. Тут куштують місцеві страви та взнають більше про культуру та традиції регіону. Одного разу у селі Пилипець я святкувала мій День народження та каталася на канатній дорозі - один з найкразих спогадів життя!

Коли я працювала гідом, то організовувала тури вихідного дня до Чернігова - міста старих церков, деякі з яких збудовані ще у 13-му столітті. У мене розривалася душа, коли я читала в новинах про напад на Чернігів. Серце болить за людей там та дуже шкода через втрату архітектурної спадщини міста.

Я показала кілька місць, які люблю і котрі засвідчують, наскільки красива Україна. Кожен регіон має свої визначні пам'ятки: від Херсону до заповідника Асканія-Нова, від рожевих морів та тюльпанових полів до монументальної архітектури Харкова та парків Миколаєва. Однак війна, на жаль, уже багато з них знищила.

Україну та її мужніх та спраглих волі людей я ніколи не цінувала так, як сьогодні. МИ боремося за наше життя та нашу країну, але також і за право називатися нацією. Ми боронимо українську мову та культуру та боремося з російською агресією та пропагандою. Ми живемо у нашій країні. Ми незалежні. Ми - це Україна.