1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Politiken: Європа має відкрити двері Україні

12 січня 2006 р.
https://p.dw.com/p/ALvG

Європейська преса продовжує коментувати події в Україні, після того, як парламент відправив у відставку уряд. Датська газета Politiken з Копенгагена пише:

В Україні знову простежується тенденція, коли революція їсть своїх дітей. Найбільше від цього виграють „люди вчорашнього дня”. Відповідно до опитувань громадської думки, лідирує Віктор Янукович, кандидат Москви на президентських виборах 2004 року... Криза в Україні показує, що революція там не була перемогою європейської демократії. Але це не повинно посилити спротив членству України в ЄС. Навпаки, це має стати приводом нарешті пообіцяти Україні таке членство, якщо вона виконає передумови. Лише така перспектива може гарантувати, що Україна витримає російський шантаж. Коли Росія безсоромно втручалася в президентську виборчу кампанію, вона програла тільки завдяки тому, що опозицію підтримав ЄС... Якщо Євросоюз не відчинить двері Україні, можливо, Москві більше поталанить у березні, - пише Politiken.

Німецька газета Frankfurter Allgemeine аналізує політику сусідства, що її Європейський союз пропонує в тому числі й Україні:

Політика сусідства містить масштабну пропозицію щодо інтеграції. Але стимулом виступає не перспектива членства, а широка фінансова підтримка. Спочатку ЄС запланував 15 мільярдів євро на період від 2007 до 2013 року - вдвічі більше, ніж витрачалося досі. Навіть якщо ця сума буде меншою, враховуючи останній фінансовий компроміс у ЄС, це дуже багато грошей. Але все ж таки є сумніви, що європейські країни, які можуть подати заявку на вступ до ЄС, справді відмовляться від цього на користь політики сусідства, - припускає Frankfurter Allgemeine.

У німецькій пресі продовжують обговорювати газову угоду між Росію та Україною, що стала формальною причиною відставки уряду в Києві.

Берлінська газета Tagesspiegel зазначає:

Компроміс з Росією є для України значно менш привабливим, ніж говорили спочатку. Але багато місця для маневру в газовому протистоянні з сильним сусідом в України не було, - вважає Tagesspiegel.

На сторінках видання Volksstimme з Магдебурга читаємо:

Хазяїн Кремля Путін може тільки радіти. Хоча імідж Росії як надійного постачальника енергоносіїв постраждав, газову суперечку з Україною вона виграла. Нестабільність тільки допоможе вірним Москві кандидатам на майбутніх парламентських виборах, - переконана Volksstimme.

До іншої теми. Увага світу знову прикута до Ірану, що всупереч міжнародній критиці поновив ядерну програму. США та країни ЄС тепер можуть винести це питання на розгляд Ради Безпеки ООН, що може означати запровадження санкцій. Італійська Corriere della Sera з Рима зауважує:

Рішення Тегерана поновити атомну програму, яку він призупинив у листопаді 2004 року, здається, переконало європейську „трійку”, Німеччину, Францію та Великобританію, що продовжувати діалог з шиїтським режимом не має сенсу.

Схожа думка у французької Le Monde з Парижа:

США надовго „загрузли” в Іраку і прагнуть уникнути подальшого відсторонення країни, де більшість мають мусульмани-шиїти. Тому Вашингтон робитиме ставку на переговори, які супроводжуються погрозами санкцій. Іранці, здається, цих погроз не чують. Можливо, вони сподіваються на спротив росіян і китайців, після того як вони досі робили ставку на слабкість європейців. Настав час показати їм, що вони помиляються, - зауважує французька Le Monde.

Британська газета The Guardian з Лондона застерігає:

Конфлікт з Іраном має всі ознаки серйозної кризи. Єдине, що трохи втішає, це те, що досі міжнародна реакція була однозначною. Росія, тісний союзник Ірану, виступила з протестом, так само як і Китай, що зацікавлений в енергетичних ресурсах Ірану. Це суттєво відрізняє ситуацію від подій в Іраку, коли США та Великобританія не дістали підтримку трьох інших постійних членів Ради Безпеки ООН, - пише Guardian.

На завершення - коментар австрійської газети Kurier з Відня:

У конфронтації з Іраном Захід має обрати чітку позицію й припинити істеричні заяви. Ядерному озброєнню треба запобігти, але не тиском на одну країну, а відродженням програми роззброєння в усьому світі. Якщо Вашингтон справді хоче позбутися режиму в Тегерані, він має тягти час, бо час грає проти ісламських вождів. Їхня корупція підірвала країну економічно, молодь не бачить перспективи... Хто прагне бачити Іран прогнозованим гравцем на Близькому Сході, має робити ставку на довгострокові зміни, а не на раптовий вибух, - закликає Kurier.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко.