1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

РЄ: Ромів з України дискримінують під час надання притулку

1 червня 2023 р.

Країни-члени РЄ мають гарантувати, щоб усім біженцям з України надавався захист і допомога незалежно від їхньої національності чи кольору шкіри, зазначається у звіті Європейської комісії проти расизму та нетерпимості.

https://p.dw.com/p/4S1vA
Роми з України на вокзалі в Бухаресті (архівне фото)
Роми з України на вокзалі в Бухаресті (архівне фото)Фото: Opre Roma

Подолання наслідків війни Росії проти України, яка "спонукала мільйони людей покинути свою країну та шукати захисту в інших країнах Ради Європи (РЄ) та за їхніми межами", стало однією з тем звіту за 2022 рік Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН), оприлюдненому в четвер, 1 червня, у Страсбурзі.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну супроводжується ультранаціоналістичним дискурсом і пропагандою, які ведуться владою РФ, говориться у звіті. Неправдиві наративи російського керівництва найвищого політичного рівня, які описують "демократично обраний український уряд і українців, що не вважають себе "проросійськими", як неонацистів, є абсурдними, огидними й такими, що ображають пам'ять мільйонів жертв нацизму", зазначається у звіті. Його автори наголошують, що ці наративи офіційної російської влади слугують лише "як фальшиві й ганебні виправдання агресивної війни агресії проти України".

Читайте також: Українські біженці в Німеччині

Дискримінація ромів

Від часів Другої світової війни Європа не бачила таких масових міграційних потоків, які нині спостерігають на всьому континенті, вказується у звіті. Велика кількість біженців "створила велике навантаження на можливості прийому особливо тих країн, які межують з Україною".

Читайте також: Нелегка доля іноземних студентів, які втекли від війни в Україні

Автори звіту відзначають, що органи влади держав, що прийняти біженців з України, загалом гідно справилися з важким завданням. Проте "умови захисту, передбачені законодавством та адміністративними рішеннями", які надавалися біженцям з України, були різними "залежно від громадянства тих, хто виїхав". Серед біженців було багато осіб, які не були українцями, і "умови захисту, який вони отримали, були нижчого рівня", вказується у звіті.

Таке диференційоване ставлення до себе відчули, зокрема, представники ромської національності, зазначається в документі. Згідно з даними звіту, ромам з українським громадянством, які шукали притулку в країнах-членах РЄ, "надавали погані умови розміщення у порівнянні з іншими українцями, які опинилися в такій самій ситуації". У деяких випадках місцева влада взагалі відмовляла ромам у притулку, ідеться у документі.

Читайте також: Чому Швейцарії не вдається примусити біженців з України продати їхні авто?

Нерівне ставлення з огляду на етнічну приналежність біженців спостерігалося і з українського боку кордону, додають автори звіту. Вони повідомляють про факти, "коли ромів чи людей з африканських та азіатських країн, які намагалися залишити Україну, на пунктах пропуску на виїзд відправляли у кінець черги". У ЄКРН висловлюють сподівання, що усі ці факти "невиправдано диференційованого ставлення" до біженців буде розслідувано і що влада гарантуватиме відсутність дискримінації щодо людей, які потребують захисту та допомоги, незалежно від їхнього національного чи етнічного походження, громадянства, кольору шкіри, релігії, мови, сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності".

Читайте також: Українські біженці у Чехії: диво інтеграції

Дискримінація росіян

Агресія Росії призвела не лише до масових міграційних потоків людей з України, а й до того, що велика кількість російських громадян вирішила залишити РФ. Серед причин, що змушують "сотні тисяч росіян" виїжджати за кордон, зокрема до тих країн-членів РЄ,  для в'їзду в які їм непотрібна віза, у звіті називають "політичну опозицію до уряду, війну в Україні, намагання уникнути наслідків санкцій проти Росії чи призову в армію".

Проте частина населення у цих країнах "обурилася приїздом росіян, деякі висловлювали припущення, що вони становлять потенційні ризики для національної безпеки". "Це призвело принаймні до початкових проявів антиросійських настроїв, образ і випадків дискримінаційного ставлення, у тому числі до відмов у комерційних послугах громадянам Росії", - констатується у звіті. При цьому ЄКРН наголошує, що органи багатьох приймаючих країн оперативно вжили необхідних заходів, "щоб припинити цю ворожнечу і будь-яку пов'язану з нею мову ненависті". Водночас експерти застерігають, що розвиток ситуацію у цій сфері потребує додаткової пильності.

"Якщо я українець, маю воювати": як роми воюють на фронті