1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СуспільствоУкраїна

В Україні загострюється гендерний розрив в оплаті праці

Анастасія Шепелева
20 березня 2024 р.

Збільшений попит за напрямками профтехосвіти, загострення гендерного розриву в оплаті та нестача кваліфікованої робочої сили позначають ринок праці в Україні зараз.

https://p.dw.com/p/4dx0d
Перша жінка-машиністка в Україні
Дедалі більше українських жінок опановують традиційно чоловічі професії. На фото - перша жінка-машиністка в Україні Вікторія КікотьФото: DW

Протягом 2023 року рівень працевлаштування жінок в Україні зріс до 51 відсотка у порівнянні з 43 відсотками у 2021 році, водночас гендерний розрив в оплаті праці посилився. Про це свідчать результати дослідження "Оцінка ринку праці та попиту на професійні навички в Україні 2023-2024", проведеного у співпраці українських Держслужби зайнятості та Федерації роботодавців, а також Helvetas Swiss Intercooperation, та презентованого у середу, 20 березня, на форумі у Києві.

Як зазначається у звіті, найбільш вагомим чинником впливу на ринок праці є загальна мобілізація, що стосується переважно чоловіків. На цьому тлі дефіцит працівників за традиційно чоловічими професіями зумовив залучення до роботи жінок.

"Це зварники, оператори важкої техніки, навантажувачів та водії. Насправді таких професій більше - це ті, що ми виокремили", - зазначив експерт з питань професійної освіти та ринку праці Геннадій Русанов під час презентації дослідження. За його словами, це відбувається, зокрема, завдяки підвищенню рівня автоматизації процесів, а також технології штучного інтелекту.

Читайте також: У ФРН жінки заробляють на 18 відсотків менше за чоловіків

Середня зарплата жінок майже на третину менша за чоловічу

Натомість розрив в оплаті праці істотно погіршився, наголошується у дослідженні. Якщо серед усіх працюючих середня заробітна плата жінок становить 69 відсотків від середньої заробітної плати чоловіків, то у бюджетній сфері цей показник становить лише 50 відсотків. Автори звіту пояснюють регрес істотним збільшенням чисельності Збройних сил України та значним підвищенням заробітних плат військових, що істотно перевищує середній рівень заробітної плати в Україні.

Крім того, у дослідженні наголошується на проблемі із забезпеченням зайнятості вразливих груп населення. Так, у 2023 році серед усіх прийнятих на роботу працівників особи з інвалідністю становили 3,9 відсотка, внутрішньо переміщені особи(ВПО) - 5,2 відсотка, тоді як ветерани - лише 0,8 відсотка. Загалом люди з інвалідністю складають сім відсотків від усієї робочої сили в Україні, а ветерани - два відсотки. За словами першої заступниці міністра соціальної політики України Дарії Марчак, станом на січень цього року з 1,3 мільйона ВПО працездатного віку не були офіційно працевлаштовані 770 тисяч. 

Читайте також: Виплати ВПО з 1 березня: хто отримуватиме допомогу?

Роботодавці готові наймати ВПО та ветеранів війни

За словами Русанова, більшість роботодавців вважають це наслідком пасивності представників вразливих груп у пошуку роботи. Натомість, як свідчать дані дослідження, значна частина роботодавців вказує на готовність наймати працівників з числа вразливих груп населення. Зокрема, понад 40 відсотків з них позитивно оцінили можливість найму ВПО та осіб з інвалідністю, а 36 відсотків вказали на готовність наймати ветеранів війни.

"Тобто вони (роботодавці. - Ред.) готові працевлаштовувати, але водночас ми розуміємо, що значна частина бізнесу не дуже добре усвідомлює, як адаптуватися краще до працевлаштування представників вразливих груп", - зазначив експерт.

Проблему із забезпеченням зайнятості вразливих груп населення загострює також ускладнення процесу створення нових робочих місць в умовах війни. Як вказується у звіті, загалом по Україні лише вісім відсотків підприємств розглядають можливість додаткового набору працівників протягом 2024 року і лише два відстки з них вказали, що впевнені в реалізації цих планів.

Найбільш затребувані - робочі професії

У 2023 році найбільше працівників наймали у галузі енергетики, охорони здоров'я, гірничодобувної промисловості та комунальних послуг і водопостачання, насамперед великі компанії (66 відсотків). Переважно це були представники робітничих професій, йдеться у дослідженні. Так, найбільш затребуваними у 2023 році стали оператори машин та устаткування, працівники сфери продажів і послуг та низько кваліфіковані робітники.

Водночас, як наголосив Русанов, важливо розуміти різницю в природі попиту. "Щодо, наприклад, операторів машин та устаткування, природа попиту полягає у тому, що не вистачає фахових людей, і тут є розрив між навчанням чи темпами підготовки й виходу цих людей на роботу. А природа попиту у сфері продажів, послуг ресторанно-готельного бізнесу, як правило, є сезонною", - зауважив експерт.

У 2023 році шукали заміну мобілізованим та тим, хто виїхав 

Найчисленнішими професіями, за якими здійснювався найм працівників у 2023 році стали: продавці, водії автотранспорту, підсобні робітники, бухгалтери, медичні сестри, трактористи, охоронці, кухарі, прибиральники та швачки, яких готують заклади профтехосвіти. Водночас це зумовлено "не стільки додатковим попитом на працівників, скільки пошуком заміни вибулим - переважно через масовий виїзд за кордон і мобілізацію", вказується у дослідженні.

У 2024 році, як очікують автори звіту, найбільше найматимуть кваліфікованих "робітників з інструментом", тобто слюсарів, ремонтників, зварювальників, швачок, а також операторів машин та обладнання. Також попитом користуватимуться фахівці з техобслуговування, як-от машиністи локомотивів, водії, оператори верстатів, та працівників відділу продажів та обслуговування, тобто продавці-консультанти, молодші медсестри, охоронці тощо.

Під час дослідження було опитано 33 056 роботодавців в 103 районах 23 регіонів України, на підприємствах яких працевлаштовані понад два мільйони людей. 

У яких професіях українки заміняють мобілізованих чоловіків?