1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

SZ: Ющенко вимушений робити ставку на Тимошенко

23 листопада 2005 р.
https://p.dw.com/p/ALvp

Німецька Süddeutsche Zeitung з Мюнхена присвятила матеріал річниці „помаранчевої революції” в Україні. Автор статті, варшавський кореспондент газети Томас Урбан, звертає увагу на певне розчарування серед українців через рік після подій на майдані Незалежності в Києві:

...Пригнічений настрій в річницю „помаранчевої революції” пояснюється не тільки політичними суперечками в Києві, а більшою мірою поганою ситуацією в економіці. Число безробітних не зменшилося, натомість уповільнилося економічне зростання - з приблизно 11 до чотирьох відсотків. У майбутній виборчій кампанії це - сильний аргумент для Януковича, який після парламентських виборів наступного року знову хоче стати головою українського уряду. Оскільки нинішній прем’єр Єхануров не проявляє політичних амбіцій, Ющенко вимушений робити ставку на Тимошенко як майбутнього голову уряду, якщо він не хоче поховати свої масштабні плани демократизації та реформ в економіці, -

зауважує кореспондент Süddeutsche Zeitung і продовжує:

Поки що він зміг реалізувати лише незначну їх частину. Коли Юлія Тимошенко була прем’єром, її вимога переглянути левову частку приватизації часів президента Кучми призвела до великої невпевненості, в тому числі серед іноземних інвесторів. Передусім зазнав поразки її план зменшити залежність України від російської нафти та газу. Уряди в Казахстані та Узбекистані прохолодно відреагували на пропозиції українських делегацій створити енергетичний альянс без Росії. Очевидно, не обійшлося без закулісного тиску з боку Кремля..., - пише на сторінках Süddeutsche Zeitung автор з Варшави Томас Урбан.

Головна тема в європейській пресі - обрання новим канцлером Німеччини Анґели Меркель, яка очолила коаліцію з блоку ХДС/ХСС та соціал-демократів. Датська газета Information з Копенгагена пише:

З обранням Анґели Меркель починається нова, багато в чому унікальна епоха. Меркель стала першою жінкою-головою уряду в країні, першим вихідцем зі Східної Німеччини, яка очолила уряд ФРН. Крім того вона очолює першу „велику коаліцію” консерваторів і соціал-демократів від 1969 року. Її правління не буде легким. Треба радикально заощаджувати. Партнери по коаліції мають виконувати рішення, які власне суперечать їхнім виборчим програмам... Це може призвести до серйозних конфліктів. Але вирішальну роль відіграє те, що уряд Меркель припертий до стіни. ХДС/ХСС і СДПН залежать один від одного. Лише разом вони можуть досягти конкретних результатів і відновити довіру виборців, якої вони не отримали на виборах два місяці тому, - вважає датська Information.

Швейцарська Neue Zürcher Zeitung зазначає:

Обрання Анґели Меркель - це швидше початок нового етапу в повоєнній німецькій історії, ніж продовження політичної лінії. Можливо, багато хто бачить у ній просто представницю молодшого покоління партійних функціонерів. Але обрання цієї жінки-канцлера стало наочним символом успішного завершення об’єднання Німеччини. На політичному рівні нарешті почалося запізніле зростання двох частин країни з різною історією. Про це варто згадати, бо це новина, - пише Neue Zürcher Zeitung.

Тему продовжує італійська газета La Repubblica з Рима:

Скептична громадськість, слабка кон’юнктура, велике безробіття. У Німеччині, яку успадкувала і якою починає керувати Анґела Меркель, аж ніяк не все гаразд. Більше громадських інвестицій, більше податків, реформи, про які ще треба домовитися консерваторам і соціал-демократам, - все це має привести Німеччину до кращого майбутнього. Але найголовніше, що цінується сьогодні в зимовому Берліні, це нова атмосфера єдності в ім’я національних інтересів, - зауважує La Repubblica.

Британська газета Guardian з Лондона пише про зовнішню політику Німеччини з нагоди першої закордонної подорожі Меркель до Франції:

...Перша закордонна подорож не вказує на якісь радикальні зміни. Меркель за традицією німецьких канцлерів вирушила спочатку до Парижа. Це згадка про те, що коли Німеччина і Франція діють разом, з ними доводиться рахуватися, навіть якщо ці країни більше не є двигуном європейської інтеграції. Після такого ж обов’язкового візиту до Брюсселя, Меркель відвідає Лондон. Але тільки тому, що Тоні Блер зараз головує в Євросоюзі, а новий німецький канцлер прагне вказати на необхідність якнайшвидше вирішити суперечку навколо бюджету ЄС. Але найважливіша закордонна подорож поведе Меркель до Вашингтона, де вона домагатиметься примирення після випадів Ґергарда Шредера проти іракської кампанії Джорджа Буша, - вважає Guardian.

Огляд преси підготував Роман Гончаренко