1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаПольща

Вибори у Польщі. Що залишить після себе партія Качинського

Моніка Серадзька
10 жовтня 2023 р.

У середині жовтня у Польщі відбудуться вибори нового парламенту. За вісім років перебування при владі партія "Право і справедливість" може залишити поляризоване суспільство. Що змінилося у країні за ці роки?

https://p.dw.com/p/4XL2T
На виборах 15 жовтня правляча партія Польщі боротиметься за голоси виборців
На виборах 15 жовтня правляча партія Польщі боротиметься за голоси виборцівФото: Beata Zawrzel/NurPhoto/picture alliance

Суперечлива судова реформа, що загострила відносини Польщі з Євросоюзом, майже повна заборона на аборти, підзвітні уряду ЗМІ та щедрі соціальні програми: партія "Право і справедливість" (ПіС) перебуває при владі в Польщі вже вісім років, і її політика істотно змінила суспільство, державу та медіаландшафт. Навіть якщо партія під керівництвом Ярослава Качинського програє15 жовтня парламентські вибори, роки її правління залишать у Польщі глибокий слід. Але який?

Соціальні програми як передвиборчий магніт

Очевидну користь політика партії "Право і справедливість" принесла майже трьом мільйонам сімей з дітьми, які почали отримувати щомісячну допомогу на дитину, вперше введену в Польщі з 2016 року. Перемозі ПіС на виборах 2015 року значною мірою допомогла передвиборча програма "500 плюс", яка передбачала виплату батькам 500 злотих (близько 110 євро) на місяць на кожну дитину. У нинішній виборчій кампанії ПіС спирається на вже випробувані методи: програма "800 плюс" передбачає збільшення дитячих виплат ще на 300 злотих.

Соціальні програми приносять ПіС багато симпатій та голосів виборців
Соціальні програми приносять ПіС багато симпатій та голосів виборцівФото: Jacek Lepiarz

Залучити на свій бік партія Качинського намагається і пенсіонерів. З 2016 до 2023 року в країні кілька разів підвищувалися розміри пенсій. Крім того, виплачувалися додаткові суми, так звана "13 пенсія". Тепер ПіС у разі переобрання обіцяє запровадити з 2024 року "14 пенсію". Щедрі соціальні програми мають у поляків величезну популярність. Якщо вибори виграє інша партія, їй доведеться добре подумати, перш ніж скасовувати ці програми, навіть якщо вони дорого коштують державній скарбниці.

Читайте також: Виборча кампанія в Польщі: вербальні атаки й антинімецька риторика

Ставленики ПіС на ключових постах

Подарунки виборцям напередодні виборів роздають державні компанії. За місяць до 15 жовтня Даніель Обайтек, очільник енергетичного концерну Orlen і член ПіС, знизив ціни на бензин настільки, що вони впали нижче за ринкові. В результаті паломництво до польських заправок здійснили стільки водіїв із сусідньої Чехії, що чеські ЗМІ почали писати про "паливний туризм". Очікується, що після виборів ціни на бензин повернуться до нормального рівня.

Лідер ПіС Ярослав Качинський на пресконференції у серпні 2023 року
Лідер ПіС Ярослав Качинський на пресконференції у серпні 2023 рокуФото: KACPER PEMPEL/REUTERS

Такі люди, як Даніель Обайтек, тісно пов'язані з партією "Право і справедливість", оскільки вони багато чим їй завдячують. За два роки Обайтек пройшов шлях від мера невеликого містечка до голови нафтового гіганта та довіреної особи лідера ПіС Ярослава Качинського. Для критиків блискавична кар'єра Обайтека є прикладом призначення на державні посади партійних висуванців. Цей процесза вісім років правління ПіС можна було спостерігати у багатьох сферах та галузях економіки. Віддані партії керівники великих концернів і підприємств можуть впливати на політику Польщі в дусі партії "Право і справедливість", - навіть якщо вона програє вибори.

Судова система під контролем уряду

Одним із найяскравіших прикладів призначень вірних прихильників ПіС на керівні посади в країні стала юристка та колишня дипломатка Юлія Пшилебська, наприкінці 2015 року обрана головою Конституційного суду. Її обрання викликало протести, оскільки деякі етапи звичайної процедури призначення пропустили. Кар'єрний стрибок Пшилебської став символом стратегічної реструктуризації судової системи - її партія ПіС почала проводити після першої ж перемоги на виборах, щоб підім'явши під себе суди, зміцнити свій вплив у країні.

Реформа судової системи - один із найтяжчих наслідків восьмирічного перебування партії при владі. Реформу різко критикують у Брюсселі, оскільки вона ставить під загрозу незалежність судової влади. На будь-якого суддю чи прокурора, який наважиться висловити невдоволення цією процедурою, чекає опала, а в гіршому випадку - звільнення.

Варшавський суддя Ігор Тулея
Варшавський суддя Ігор ТулеяФото: Bernd Riegert/DW

Відомий приклад - варшавський суддя Ігор Тулея, який під час відкритого судового засідання виявив порушення парламентських правил депутатами від ПіС та був усунений від роботи на два роки. І хоча Тулеї відтоді знову дозволили працювати суддею - Європейський суд з прав людини визнав його усунення незаконним, - судді та прокурори, як і раніше, зазнають тиску з боку влади.

Європейський Союз відреагував на порушення Варшавою верховенства права низкою санкційних процедур, наклав штрафи та призупинив виплату грошей на постпандемійне відновлення країни. У довгостроковій перспективі це може бути серйозною економічною проблемою для Польщі.

Напруження у відносинах з Україною

Уряд Польщі пишається своєю допомогою Україні. Відносини між двома країнами ніколи не були простими, але перед російською загрозою солідарність і єдність взяли гору. Після повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну мільйони людей втекли з країни. Нині у Польщі живе майже мільйон українських біженців. Польща також була однією з перших країн, які надали Україні військову допомогу і звернулися до західних партнерів НАТО з проханням про постачання Києву зброї.

Але останнім часом дружба між двома країнами зазнала серйозних випробувань. Польща з власної ініціативи продовжила ембарго ЄС на українське зерно - мабуть, для того, щоб отримати на виборах голоси польських фермерів, які бурхливо протестували проти українського імпорту. В обмін на короткочасний приріст голосів ПіС ризикує серйозно посваритися з сусідами.

Читайте також: Чому сваряться Україна і Польща та як їм помиритися

ЗМІ перетворюються на інструменти пропаганди

З першого дня свого перебування при владі ПіС почала проводити реструктуризацію польського медіаландшафту. Державні ЗМІ, які перейшли під контроль уряду відразу після перемоги на виборах наприкінці 2015 року, відтоді формують незмінно позитивний образ правлячої партії та виносять на обговорення у громадський простір важливі для партії питання. Незалежних журналістів, які не побажали підкоритися новому курсу, було звільнено або їх змусили піти зі ЗМІ.

Читайте також: Боротьба з "іноагентами" в Польщі: навіщо влада змінює закон про ЗМІ?

Але цього впливу на сектор мас-медіа для ПіС виявилося замало. Партія вимагає "реполонізації" ЗМІ. У грудні 2020 року польський енергетичний концерн Orlen оголосив про намір придбати у німецької видавничої групи Passau медіакомпанію "Польська преса". В результаті державна компанія отримала редакційний контроль над 20 місцевими газетами, 120 тижневиками та 500 інтернет-порталами. Після цього у цих ЗМІ відбулася поступова заміна редакційних колегій журналістами, пов'язаними із ПіС.

Демонстрація за свободу ЗМІ у Кракові, 19 грудня 2021 року
Демонстрація за свободу ЗМІ у Кракові, 19 грудня 2021 рокуФото: Beata Zawrzel/NurPhoto/picture alliance

Проти журналістів незалежних видань, таких як ліберальна Gazeta Wyborcza, порушують судові позови, обмежуючи таким чином їхню професійну діяльність. Державні установи більше не розміщують реклами в медіа, які критично налаштовані проти діяльності уряду, і це призвело до падіння прибутків від реклами - важливої фінансової опори багатьох ЗМІ.

Проти ЛГБТК та мігрантів

Намагаючись завоювати симпатії консервативної частини польського суспільства, правляча партія активно виступає проти двох груп населення. Перша з них - це представники ЛГБТК-спільноти, про боротьбу за права яких президент Польщі Анджей Дуда, який підтримує ПіС, у 2020 році говорив як про "ідеологію, більш руйнівну, ніж комунізм". Друга група - це мігранти.

Ворожа щодо біженців із мусульманських країн пропаганда є невід'ємною частиною програми ПіС. Мігранти, на думку правлячої партії, загрожують католицьким цінностям і традиціям поляків. При цьому під час передвиборчої кампанії в польських ЗМІ з'явилася інформація про те, що високопосадовці нібито продавали шенгенські візи мігрантам з мусульманських країн через третіх осіб.

Демонстрація на підтримку прав представників ЛГБТ у місті Нови Сонч, 6 жовтня 2019 рік
Демонстрація на підтримку прав представників ЛГБТ у місті Нови Сонч, 6 жовтня 2019 рікФото: Omar Marques/Getty Images

Багато хто в країні вбачає у цьому доказ лукавства ПіС. В останні роки ксенофобські настрої, на яких неодноразово грали політики з партії "Право і справедливість", призвели до посилення вкрай правої партії Konfederacja, яка може стати третьою політичною силою в країні.

Заборона абортів

Частиною політичної спадщини уряду ПіС є і посилення закону про аборти, який і без того вважався одним із найжорсткіших у Європі. У жовтні 2020 року, незважаючи на масові протести, Конституційний суд під головуванням Юлії Пшилебської схвалив закон, що дозволяє аборти лише у випадках зґвалтування та загрози життю та здоров'ю матері. Нове становище змушує жінок народжувати навіть дітей із важкими формами інвалідності та нежиттєздатних.

За час дії цього закону кілька вагітних жінок померли через те, що їм було відмовлено у проведенні аборту у лікарні, незважаючи на небезпеку для їхнього життя. Багато лікарів налякані, оскільки допомога при аборті також є кримінальним діянням. У березні 2023 року вперше було засуджено активістку, яка відправила вагітній жінці таблетки для переривання вагітності, які не продаються в польських аптеках.

Для скасування реформ ПіС у багатьох сферах та відновлення ліберальної демократії з вільною судовою системою та ЗМІ знадобляться роки. Однак багато ліберальних поляків побоюються, що якщо "Право і справедливість" переможе на виборах 15 жовтня, це може призвести до ще більшої перебудови держави, ЗМІ та суспільства.

Вибори в Польщі: політики лякають населення мігрантами?