Використання активів РФ: справа зрушила з мертвої точки

Тема законного використання для відновлення України заморожених на території ЄС російських активів почала набувати чітких форм. Після інтенсивного її обговорення на саміті Європейського Союзу в Брюсселі 27 країн ЄС попросили Європейську Комісію та зовнішньополітичну службу Євросоюзу представити робочі пропозиції. Про це на заключній пресконференції в п'ятницю, 27 жовтня, повідомив голова Європейської ради Шарль Мішель. "Дискусія про заморожені активи була вкрай позитивною. У країн є спільне бажання робити рішучі кроки в бік прогресу в цьому питанні", - додав він. Завдання-мінімум - мобілізувати хоча б частину цих активів, щоб отримати доходи, які могли б забезпечити як термінову допомогу Україні, так і довгострокову допомогу для її відновлення.

Більше подробиць надала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). За її даними, вартість іммобілізованих активів РФ у Євросоюзі оцінюють у 211 мільярдів євро. "Ми всі згодні з тим, що Росія повинна заплатити за завдані Україні збитки, - сказала вона. - Тож наступний крок - конкретна пропозиція".  

Читайте також: Саміт ЄС: Україні пообіцяли продовження військової підтримки

Єврокомісія зараз працює над пропозицією, яка на першому етапі буде націлена на надприбутки з цих активів. "Інакше кажучи, ми представимо пропозицію про те, як використовувати доходи від тих активів, які наразі приносять прибуток обмеженій кількості фінансових інститутів у ЄС", - пояснила фон дер Ляєн. Конкретні суми в цьому випадку вона не навела, але наголосила, що ці надприбутки вже досить значні. Ідея полягає в тому, щоб вивести їх, провести через бюджет ЄС та цілком направити в Україну на відновлення.

"Ніхто не може розраховувати, що ми повернемо (Росії. - Ред.) всі ці активи після того, як знімемо всі санкції, не надавши допомогу Україні", - заявила прем'єрка Естонії Кая Каллас, яка від початку агітувала за використання заморожених активів РФ. Вона підкреслила, що в цій справі Євросоюзу обов'язково робити ставку на нестандартні рішення.

Санкції на підході

Паралельно Євросоюз погоджує дванадцятий пакет штрафних заходів щодо Росії. Завдання нових санкцій - скоротити її бюджетні надходження від експорту алмазів Євросоюзу і його партнерам. Цей крок буде зроблено в тісній співпраці з країнами G7, анонсувала Урсула фон дер Ляєн. 

До нового пакета ЄС мають увійти санкції щодо російського алюмінію, а також подальші обмеження на постачання товарів подвійного призначення, повідомив кореспондентці DW високопоставлений чиновник Євросоюзу напередодні саміту. 

Він зазначив, що ЄС тісно співпрацює з Україною в питанні розпізнавання компонентів, виявлених у російській зброї та боєприпасах. "Неймовірно, але в них знаходять навіть чіпи від холодильників", - сказав чиновник.

Читайте також: У Брюсселі чубляться з Орбаном і Фіцо щодо допомоги Україні

Крім цього, істотною частиною нового пакета штрафних заходів буде механізм щодо запобігання їх обходу. 

На саміті країни ЄС представляли й інші пропозиції. Так, наприклад, голова литовського уряду Гітанас Науседа агітував за введення санкцій щодо "Росатома", розробників і виробників безпілотників, а також російської інформаційно-комунікаційної галузі.  

50 мільярдів для України: тепер скептиків двоє 

Те, як посилити тиск на Росію санкціями і зміцнити підтримку України, Європейська Рада обговорювала два дні. 26 жовтня до неї через відеозв'язок долучився президент Володимир Зеленський.

"Від самого початку було зрозуміло, що, незважаючи на ситуацію на Близькому Сході, наша увага сконцентрована на підтримці України", - сказала глава Єврокомісії. Вона пообіцяла, що Євросоюз продовжить постачати Києву озброєння і боєприпаси, а також надавати фінансову допомогу. ЄС і всі його країни вже надали Україні допомогу майже на 83 мільярди євро. "Наступний крок - створення 50-мільярдного Фонду підтримки України, тому що їй потрібна надійна і передбачувана фінансова допомога", - підкреслила фон дер Ляєн. 

Цей крок підтримує переважна більшість країн Євросоюзу. Скептично до нього ставляться Угорщина і, як з'ясувалося пізніше, Словаччина. 

До міжнародних журналістів її прем'єр-міністр Роберт Фіцо не вийшов, але написав пост у Facebook: "Учора ввечері в Брюсселі відбулася серйозна дискусія про зміну бюджету ЄС. Серед інших пріоритетів є пропозиція, що до 2027 року 50 мільярдів євро (не мільйонів) грошей ЄС мають піти в Україну. Україна - одна з найкорумпованіших країн у світі, і ми обумовлюємо її брутальну фінансову підтримку гарантіями того, що європейські гроші (зокрема словацькі) не будуть розкрадені та що частину цих коштів буде використано для відновлення словацької інфраструктури в прикордонних районах і для підтримки словацьких компаній у відновленні України". 

Решта країн Євросоюзу вірять, що їм вдасться досягти консенсусу до наступного саміту в середині грудня. Крім того, Брюссель досі не розморозив 13 мільярдів євро зі своїх фондів, призначених для Будапешта в обмін на реформи.

Щодо підзвітності України, то для цього Євросоюз розробляє багаторівневу систему стримувань і противаг із залученням усіх гілок влади та секторів українського суспільства, а також незалежного комітету аудиторів Єврокомісії та контролю з боку Європарламенту.

"Засідання Європейської Ради - це вправи для колективного розуму, - пояснив Шарль Мішель. - Ми маємо аргументувати, переконувати, і врешті-решт завжди знаходимо спільну позицію, як, наприклад, учора щодо Близького Сходу". 

Але чи встигнуть 27 країн домовитися за кілька тижнів? "Коли йдеться про пріоритети, то ми вміємо діяти швидко", - сказав прем'єр-міністр Бельгії Александер де Кроо. 

Реакція лідерів інших країн ЄС на позицію Орбана та Фіцо

Як розповіла Кая Каллас, лідери країн ЄС запитували Віктора Обрана та Роберта Фіцо, яким вони бачать майбутнє, якщо Євросоюз перестане допомагати Україні. "Яка альтернатива? Росія переможе, і що далі? Чому ви вважаєте, що якщо ми віддамо Україну їй на відкуп, ви будете в безпеці? Ці запитання залишилися без відповіді з їхнього боку, тому ми продовжимо розмову", - пообіцяла вона. 

Читайте також: Саміт ЄС підготує ґрунт для ембарго на російські алмази та алюміній

Її люксембурзький колега Ксав'є Беттель заявив, що Євросоюз не може стати "заручником цієї ситуації та Орбана". "Ми знайдемо вихід, - пообіцяв він. - Допомагати всім, чим можна, - наш обов'язок перед Україною. І насамперед про це мають пам'ятати ті країни, які постраждали від влади сильнішого". 

Прем'єр Болгарії Ніколай Денков відмовився вдаватися до подробиць цієї дискусії, але зазначив, що ні Орбан, ні Фіцо не відкинули можливість допомоги Україні, включно з довгостроковою допомогою. "Питання в тому, що це за допомога, як вона буде використовуватися і як ЄС може бути впевнений у тому, що ця допомога використовується ефективно", - повідомив він. 

Наступний саміт Європейського Союзу відбудеться в Брюсселі 14-15 грудня.