1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Вступ по-новому: чого чекати абітурієнтам

Інтерв'ю провела Вікторія Прихід 11 липня 2016 р.

В Україні розпочалася вступна кампанія. З якими новаціями доведеться цього року зіштовхнутися абітурієнтам, в інтерв'ю DW розповіла координаторка освітніх проектів громадянської мережі "Опора" Наталія Радиш.

https://p.dw.com/p/1JHbd
Учні випускного класу одного з київських ліцеїв (фото з архіву)
Учні випускного класу одного з київських ліцеїв (фото з архіву)Фото: Reuters/G. Garanich

Українські вищі навчальні заклади (ВНЗ) у понеділок, 11 липня, розпочали прийом документів від абітурієнтів. Триватиме вступна кампанія до 28 липня. Цьогоріч вона має стати найпрозорішою і найближчою до абітурієнта за останні кілька років, обіцяють у міністерстві освіти. Для цього відомство розробило низку новацій. Про те, наскільки вони змінять вступ до вишів, DW розповіла координаторка освітніх проектів громадянської мережі "Опора" Наталія Радиш.

Deutsche Welle: Цього року вперше всі абітурієнти мають подавати документи на вступ в електронній формі. Що це дасть?

Наталія Радиш: Насамперед це значно розвантажить роботу приймальних комісій. Звичайно, робота системи у такому випадку повинна бути бездоганною. Практика минулих років показує, що система вже є добре випробуваною, адже у минулі вступні кампанії в електронному вигляді вже подавалися від 40 до 60 відсотків заяв. Утім, міністерство освіти і науки України повинне вжити заходів щодо унеможливлення стороннього впливу (хакерської чи DDOS-атаки) на таку систему. Абітурієнти теж повинні розуміти, що подавати заяви потрібно не в останні дні, адже це може перевантажити систему і спровокувати її збій.

Наталія Радиш
Наталія РадишФото: DW/S.Bobra

Наскільки складно буде вступнику зареєструватись в електронній формі? Що він повинен зробити?

Передусім абітурієнт повинен зареєструватись на сайті ez.osvitavsim.org.ua і створити там власний "кабінет". Потім ввести свої паспорті дані, поштову та електронну адресу, номер cертифікату ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання) та пін-код до нього. Пізніше вже з "кабінету", куди з серверу Центру якості оцінювання освіти буде "підтягнуто" результати ЗНО, можна буде подавати заяву на вступ в електронній формі. Для цього треба обрати навчальний заклад, напрям та спеціальність зі списку, що випаде. Самостійно вводити треба тільки бали атестату. Саме з цим у деяких абітурієнтів виникає проблема. Бо якщо в школі неправильно порахували середній бал, а абітурієнт вчасно цього не перевірив і дізнався про це вже після подачі документів, то потрібно буде подавати заяву на зміну цих даних. Тому перед тим, як подавати документи, краще все уважно перевірити.

Цього року абітурієнти зможуть подавати, як і раніше, 15 заяв, але в необмежену кількість ВНЗ. Чи добре, що для вибору збільшили кількість вишів?

Це позитивно вплине на тих, хто чітко визначився зі спеціальністю. Адже якщо абітурієнт захоче вступити, наприклад, на "стоматологію", то він зможе спробувати свої сили у 15 вишах, а не в п'яти, як у попередні роки.

А як відобразиться на конкурсі те, що скасували позаконкурсний вступ?

Скасування вступу поза конкурсом однозначно повинно мати позитивні наслідки. Адже в попередні роки ті, хто йшов поза конкурсом, могли претендувати на 25 відсотків місць державного замовлення. Особи, які мали таке право, формували окремий рейтинговий список та мали більші шанси навчатися за кошти державного бюджету. Цим були ущемлені права інших абітурієнтів, які боролися за бюджетні місця у загальному конкурсі, адже для них залишалося 75 відсотків місць. Цього року, однак, розширилося коло осіб, які мають право вступати лише за іспитами, тому робити висновки про забезпечення принципу рівності зарано.

Хто втратив право позаконкурсного вступу?

Це "цільовики" - особи, які отримали у відповідних структурах чи органах державної влади направлення на навчання на конкретну спеціальність у певному ВНЗ. Квота для цієї категорії була також не маленькою, адже могла становити до 75 відсотків держзамовлення на кожну спеціальність у сільськогосподарських вишах, до 50 відсотків - у педагогічних ВНЗ та вишах залізничного транспорту, митної служби. При цьому часто ця категорія вступників мала низькі рейтингові бали. Але найбільш непрозорим залишалося питання формування цих квот для пільговиків та отримання самих направлень. До нас неодноразово зверталися вступники, які вказували на неможливість отримання такого направлення без сплати коштів за це.

Ви згадали, що деякі абітурієнти вступатимуть лише за іспитами. Кому надане таке право?

Так, цього року Верховна Рада України створила нові винятки. Цього разу йдеться про осіб, які мають право вступати до вишу не за результатами незалежного тестування, а складати вступні іспити. Йдеться про осіб, які мають захворювання, що можуть бути перешкодою до проходження ЗНО, дітей-сиріт, а також осіб, які брали участь в АТО чи забезпечували її проведення. Для них мають бути встановлені певні квоти, але не більші 10 відсотків (а у Донецькій та Луганській областях - до 30 відсотків). Також право вступу до ВНЗ лише за результатами іспитів мають особи, котрі проживають на території проведення АТО. Але за цим правилом вони можуть вступати тільки до тих вишів, які діють у Донецькій та Луганській областях та були евакуйовані з окупованих територій. Квот для таких абітурієнтів не передбачено, тож вони можуть скласти значну конкуренцію тим, хто намагатиметься вступити у такі ВНЗ за результатами ЗНО.

За освітою в Україну: особливості вступної кампанії дітей з окупованих територій (26.05.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою