Вугільну галузь реформують. Чи реалістичні плани уряду?

До кінця 2010 року Мінвуглепром має визначити та обґрунтувати основні кроки реформи та спрогнозувати подальший розвиток вугільної галузі. За цей час треба розробити необхідне законодавство, насамперед щодо приватизації шахт. Практичні кроки з реформування мають розпочатися вже з 2011 року. Аби до 2016 року держбюджет повністю звільнився від субсидування вугільної галузі. Утім, деякі вчені критикують механізми і терміни реалізації реформи та попереджають про можливі негативні наслідки.

Реформа , яка розрахована на п’ять років, передбачає, що збиткові підприємства мають бути ліквідовані, а перспективні — переходять в приватну власність. Таким чином, держава має згодом позбутися субсидування вугільної галузі. Донецьким центром економічних досліджень при «ДонВУГІ» було визначено 63 перспективні шахти в Україні, які потребують для розвитку 43 мільярди гривень на п’ять років. Якщо знайдеться інвестор, тоді ці шахти зможуть вийти на рентабельну роботу, розповів в інтерв’ю Deutsche Welle директор центру Володимир Болбат.

Велика «чорна дірка»

А неперспективних шахт треба позбуватися, бо держава вже не в змозі «закопувати» мільярди гривень, отримуючи при цьому мізерний прибуток, доводять експерти. «Одна з ключових проблем - це низькорентабельне, збиткове виробництво, що потребує постійних дотацій. На наш погляд, Україна сьогодні не в змозі і це економічно недоцільно зберігати існуючу структуру вугільної промисловості», каже голова Всеукраїнської спілки вчених - економістів Олександр Кендюхов.

Вчений додає, що такий шлях вже пройшло багато країн, зокрема Великобританія, Франція, Німеччина. А Китай наразі заявив про закриття в найближчі п’ять років трьох тисяч шахт.

"Темпи нереальні, механізми відсутні"

Напрямок реформи правильний, Україні його не минути, каже провідний науковець Інституту економіки промисловості Леонід Стариченко. Утім, на його думку, темпи та механізми реалізації цієї програми викликають сумніви. «Напрямок правильний, темпи нереальні, механізми практично відсутні. Приватизація, згідно з програмою завершується до 2014 року, до цього часу одні шахти мають бути приватизовані, інші ліквідовані, державний сектор вугільної галузі зникає. Досвід такої форсованої приватизації ми вже мали, печальний досвід 96 року», - пригадує експерт.

Бездумне, як каже Стариченко, закриття шахт у 96 році під час так званої «реструктуризації» дало вкрай негативні наслідки. Адже згодом з’ясувалося, що багато життєздатних шахт були помилково закрито. Таке може вийти і зараз. У будь якому разі вчений вважає, що закриття всіх збиткових шахт за п’ять років – абсолютно нереально. Як позитивний приклад він навів досвід Німеччини, де курс на реформування галузі розтягнувся на десятиріччя і відбувався без соціальних вибухів.

Куди подіти людей?

Соціальне напруження при закритті шахт - це найактуальніше питання, кажуть експерти. Світова практика дає приклади, як після закриття вугільних підприємств шахтарські містечка отримують друге життя за рахунок розвитку на пільгових умовах малого бізнесу. Нова програма реформи вугільної галузі також передбачає соціальний захист звільнених шахтарів, але на жаль, каже Стариченко, багато чого, як правило залишається тільки на папері.

Тривожне очікування

Офіційна позиція профсоюзів - «якщо реформування йде в розріз з інтересами трудових колективів, то краще такі реформи не проводити”. У шахтарських містечках настрої сумні та тривожні. «Настрої жахливі. Ми це вже проходили, коли закривали перспективні шахти. Не можна нахрапом закривати шахти, інакше шахтарські поселення просто вимруть, бо впевненості не має, що гроші підуть під створення нових підприємств та робочих місць», - каже Максим Паршин, голова теркому профсоюзу міста Шахтарськ

Десять років тому, на гроші, які виділялися під закриття вугільних копалень, у Шахтарську побудували корпуси швейної фабрики. Так вони досі і стоять безгосподарними, розповідає Паршин. Єдина надія, каже керівник профспілки, що звільнених шахтарів переведуть на перспективні шахти. Як твердять у міністерстві, лише у Донецькій області у вугільній галузі не вистачає більше 14 тисяч працівників.

Автор: Карина Оганесян

Редактор: Євген Тейзе