Повії та їхні права
Уявіть, що ви заробляєте на хліб нелегально. Байдуже, з якої причини: чи грошей у такий спосіб заробити більше зможете, ніж будь-де, чи вам треба розрахуватися з боргами, чи іншої роботи не знайти, чи, може, вам так подобається. Хай там як, у вас є мотиви, піти на це. Та ось, клієнт нагрів руки на заробленому вами гонорарі чи напав на вас і завдав тілесних ушкоджень, а власник нерухомості, яку ви винаймаєте, здирає проценти, немов лихвар, або ж шефиня експлуатує вас, як батрака. А може через цю роботу погіршилося здоров'я і вам терміново потрібна допомога лікаря. До кого ж тоді можна звернутися без застережень та з довірою? Правильно: мабуть, ні до кого. Адже ваша діяльність вважається протизаконною.
Як правило, на додачу вас ще й зневажатимуть у суспільстві через вашу професійну діяльність. До безправ’я додасться ще й тавро оточення. І про це ви майже нікому не зможете розповісти.
Робота у сфері сексуальних послуг - не торгівля людьми
Саме через це правозахисна організація Amnesty International зробила крок у правильному напрямку, виступивши за всесвітню легалізацію проституції. Адже лише так можна захистити права працівниць та працівників цієї сфери послуг. Лише так можна краще боротися з торгівлею людьми. Лише так можна уникнути ситуації, коли клієнти та поліція розглядають повій в принципі як мішень для полювання. Адже хто без прав та влади - тому й перепадає більше насильства.
У цьому правозахисники Amnesty International виказують цілком такий же підхід, як і Міжнародна організація праці (ILO), глобальні організації проти торгівлі людьми та в згоді з результатами соціальних досліджень. Однак це рішення викликало хвилю обурення. Чому? А тому, що критики оминули своєю увагою той факт, що добровільна робота в сфері сексуальних послуг, - а тут ідеться лише про неї! - та торгівля людьми - це зовсім різні речі. Торгівля людьми, сутенерство, сексуальна експлуатація та експлуатація як робітника - кримінальна діяльність та мусять переслідуватись законом. На цьому недвозначно наголосили й експерти Amnesty International.
Міф про "бордель під назвою Німеччина"
Водночас ЗМІ, самопроголошені феміністки та творці громадської думки розповідають, що, навпаки, легалізована проституція таки спонукає до пожвавлення торгівлі людьми. Насамперед тут вони вказують на Німеччину, де відповідний закон легалізував сферу сексуальних послуг з 2002 року. Але фактом є те, що в світі немає досліджень, які підтвердили б такий взаємозв’язок. "Бордель Німеччина", про який так часто говорять, - міф. А твердження не стає більш правдивим, якщо його повторюють щоразу, як "Отче наш".
Ті хто прагне взагалі заборони проституцію, вважають, що секс за гроші ніколи не може буди за згодою та добровільним. Такий моралізаторський підхід лишає поза увагою обставини життя та погляди представників галузі. Йдеться про той факт, що по всьому світу мільйони жінок, чоловіків та транссексуалів цілком добровільно вирішують надавати сексуальні послуги за гроші, й вони це робитимуть, байдуже, що їх до цього спонукає. А ті, хто прагне забрати в них це право, роблять їх саме такими об’єктами та жертвами, якими їх розглядають експлуататори та торгівці людьми. Amnesty проголосувала не за мораль, а за права людини. Браво!