1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому "МіхоМайдан" не вивів на вулиці мільйони українців

Український журналіст Сергій Руденко
Сергій Руденко
20 жовтня 2017 р.

Ініціатори міні-революції в Україні сприймали політичну реформу як привід заручитися підтримкою широкого загалу українців. Але вони прорахувалися. Журналіст Сергій Руденко про акцію протесту в Києві.

https://p.dw.com/p/2mEUW
Міхеіл Саакашвілі під час виступу на мітингу 17 жовтня під Верховною Радою
Міхеіл Саакашвілі під час виступу на мітингу 17 жовтня під Верховною РадоюФото: DW/O. Sawitzki

Акція протесту, яку 17 жовтня в Києві розпочали опозиційні до влади партії та рухи, серед яких був і "Рух нових сил" Міхеіла Саакашвілі, продемонструвала: українське суспільство ще не готове до нового Майдану. Вимоги організаторів були почуті президентом і парламентом, але реалізовані тільки частково. Триденний протест у центрі української столиці виявився заявкою на майбутнє, але не більше.

Міф про велику політичну реформу

Організатори акції 17 жовтня вимагали від президента Петра Порошенка і Верховної Ради виконання трьох умов: скасування депутатської недоторканності, створення Антикорупційного суду та ухвалення нового виборчого закону. Чому цей досить скромний пакет вимог опозиція назвала "великою політичною реформою", залишається таємницею. Як і те, чому опоненти Порошенка не наполягали, наприклад, на обмеження імунітету глави держави, що цілком вписувалося б у контекст того, що відбувається.

Журналіст Сергій Руденко
Журналіст Сергій Руденко

Очевидно, ініціатори міні-революції сприймали політичну реформу як привід заручитися підтримкою широкого загалу українців. Але вони прорахувалися. Під стіни Верховної Ради мільйон протестувальників не вийшов. Так, ця акція виявилася однією з наймасштабніших за останні чотири роки в Києві. Але зібрати новий Майдан, очевидно, не вдалося з однієї простої причини: українці готові до рішучих дій лише тоді, коли відчувають загрозу своїй свободі або ж незалежності держави. Депутатський імунітет, закон про вибори і створення Антикорупційного суду - все це є важливим для країни, але це не є приводом для протесту мільйонів українців.

Президент і парламент досить прохолодно відреагували на вимоги протестувальників. У підсумку - два законопроекти про скасування депутатської недоторканності після голосування у Верховній Раді пішли до Конституційного суду, законопроекти про вибори були провалені, а Антикорупційний суд присутній лише в риториці президентської команди. Влада поки що не сприймає серйозно Саакашвілі і його нинішніх соратників по боротьбі. І, очевидно, це триватиме до тих пір, поки у двері президентської адміністрації й парламенту не постукають мільйони українців.

Саакашвілі і всі-всі-всі

Акція 17 жовтня перетворилася на бенефіс Міхеіла Саакашвілі. Останні два місяці були для колишнього президента Грузії драматичними. Він був позбавлений громадянства України, насилу перетнув польсько-український кордон, представники української влади не соромилися у виразах для характеристики Саакашвілі. Тому поява Міхо на чолі акцій протесту в Києві сприймається як його повернення у велику українську політику. Хтось навіть жартома вже назвав те, що відбувається зараз в Києві, "МіхоМайданом".

Утім, було би помилкою все зводити до того, що люди, які прийшли до українського парламенту, вийшли підтримати екс-президента Грузії. Поруч із ним були і депутати від партії "Самопоміч" мера Львова Андрія Садового, і представники "Справедливості" екс-глави СБУ Валентина Наливайченка, і "Батьківщини" Юлії Тимошенко, і внутрішньої опозиції в БПП (Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук). Звичайно, кожна з політичних сил переслідувала свою мету, беручи участь в акції протесту. Але єдині вони були в одному - у своєму ставленні до президента Порошенка.

Внутрішньополітичний фронт проти чинного президента, контури якого ми побачили 17 жовтня, очевидно, буде розширюватися. Попереду - вибори глави держави. Порошенко був і залишається одним із головних претендентів на президентство. Серед тих, хто привів за собою на протест людей, щонайменше ще троє мріють про крісло глави держави. Питання - чи зможуть вони домовитися між собою в боротьбі проти Порошенка - поки відкрите.

Є у революції початок, немає в революції кінця

"Рух нових сил" Саакашвілі і партія "Самопоміч" не збираються згортати акцію протесту біля будівлі Верховної Ради. Навіть попри те, що у депутатів наступні два тижні будуть несесійними, протестувальники не йдуть з вулиці. Це означає, що акція біля стін парламенту або поступово маргіналізується і змушена буде сама згорнутися, або ж протест може набути нового імпульсу - через незграбні силові дії поліції або ж через провокації третьої сили.

Сьогодні очевидним є одне: наметове містечко, розбите в центрі Києва, навряд чи допоможе опонентам Порошенка змусити парламент ухвалити новий виборчий закон або ж створити Антикорупційний суд. Так, це дозволить організаторам акції перебувати в інформаційному полі. Але не більше того. Це - з одного боку. А з іншого - лідери протесту стають вразливими для провокаторів, які прагнуть зіштовхнути лобами обидві сторони. Не дай Боже, щось трапиться з тим же Саакашвілі, важко навіть спрогнозувати, чим все це може закінчитися для Петра Порошенка і в цілому - для України.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

Акція "Руху нових сил": протести є, Майдану немає (19.10.2017)