Перша сонячна електростанція біля ЧАЕС до цих пір не працює

За 32 роки після аварії на Чорнобильській АЕС зона відчуження навколо цього об'єкта все ще залишається непридатною для життя. Український уряд вважає, що Чорнобильська зона все одно повинна "працювати" та приносити прибутки.

Ставка на сонце та вітер

"Ми пропонуємо, щоб ця територія була територією інноваційних змін, яку можна повернути назад у господарське використання, тобто комерціалізувати, враховуючи радіаційні ризики", - зазначив міністр екології України Остап Семерак у розмові з DW. Тож Кабінет міністрів вирішив поставити на відновлювальні джерела енергії та побудувати у Чорнобильській зоні хаб сонячних та вітрових електростанцій.

За задумом, вони повинні виробляти електроенергію та через наявну мережу, що залишилась біля Чорнобильської АЕС, продавати її в об'єднану енергомережу країни. На замовлення уряду України за фінансової підтримки французького уряду компанія Tractebel Engineering зробила попереднє техніко-економічне обґрунтування встановлення парку наземних сонячних панелей у зоні відчуження. За оцінками експертів, навколо колишньої Чорнобильської АЕС є технічна можливість спорудити парк сонячних електростанцій потужністю 1,2 ГВт.

Уряд поширив відповідну інформацію серед інвесторів і вже у березні 2017 року Державне агентство України з управління зоною відчуження провело конкурс серед компаній, які вирішили будувати об'єкти сонячної енергетики у Чорнобильській зоні. Заявки на отримання земельних ділянок для будівництва та експлуатації об'єктів сонячної генерації у зоні відчуження подали понад 50 компаній з Данії, США, Китаю, Німеччини, Франції, України та Білорусі. 

Перший проект

До стадії реалізації поректу дійшла лише приватна компанія ТОВ "Солар Чорнобиль", яка працює у консорціумі з українською компанією Rodina та німецькою Enerparc AG. Саме вона виграла конкурс і у жовтні 2017 року почала будівництво першої у зоні сонячної електростанції потужністю 1МВт на рік.

У проект компанія вклала близько одного мільйона євро. Станцію збудували за місяць і планували ввести в експлуатацію наприкінці 2017 року. Однак вже майже півроку її не можуть підєднати до об'єднаної енергомережі. "Для нас це пілотний проект. Ми тут як піонери, йдемо, набиваємо гулі, бо кожна дія супроводжується купою труднощів. Нам кажуть - принесіть довідку, дозвіл, погодження. Ми їх шукаємо, робимо, але за папірцями - порожнеча. З часів аварії на Чорнобильській АЕС там не змінювалося законодавство щодо промислового використання цієї території", - пояснює власник компанії "Солар Чорнобиль" Євген Варягін.

За його словами, також він стикнувся з традиційно українським явищем у бізнесі. "Часто пропонували прискорити всю погоджувальну процедуру за гроші. Однак для наших партнерів з консорціуму головне, щоб це був прозорий бізнес без жодних підкилимних домовленостей. Тому ми не давали і не даємо хабарів", - зазначає Варягін. Саме через це, на його думку, так затягнулася процедура підключення електростанції в Чорнобильській зоні. Бізнесмен не зізнається, хто і за що просив у нього хабарі, натомість зауважує, що у деякі моменти "опускалися руки". "Мені друзі радили кинути все і будувати електростанції в інших місцях, але для нас це репутаційний проект", - пояснює Варягін. Якщо першу сонячну електростанцію таки вдасться запустити, його компанія хоче побудувати ще одну, більш потужну - на 100 МВт.

Цікавість з обмеженням

Разом з тим міністр екології Остап Семерак наголошує, що з боку уряду інвесторам надавалось усіляке сприяння. "Я би теж хотів, аби перша сонячна електростанція уже включилася в мережу і виробляла електроенергію. Однак інвестор до нас не звертався за допомогою у цьому випадку", - зазначає міністр.

При цьому він вказує на те, що у 2016 році Верховна Рада ухвалила закон, який врегулював проблемні питання правового режиму території Чорнобильської зони. Зокрема, були впорядковані особливості земле- та водокористування, здійснення містобудівної діяльності та владних повноважень на території зони відчуження. "Нам вдалося показати, що Чорнобильська зона може використовуватися у комерційному режимі", - зазначив Семерак. За його словами, наразі є інтерес будувати в Чорнобильській зоні вітряні електростанції, й уряд веде про це переговори з двома компаніями. Однак деталі переговорів він не уточнив.

Голова Української асоціації відновлювальної енергетики Олексій Оржель вказує на те, що сонячна енергетика нині є надзвичайно привабливим бізнесом в Україні. Адже електроенергію, вироблену за допомогою сонця, держава купує за "зеленим тарифом", який прив'язаний до курсу євро і є одним з найвищих у Європі. Тільки минулого року було введено в експлуатацію 257 МВт  "зелених" потужностей. З них 211 МВт - проекти сонячної енергетики.

Однак Олексій Оржель констатує, що попри заяви і декларації інвесторів працювати у Чорнобильській зоні, будувати сонячні електростанції бізнесу там не так уже і вигідно. "Через радіацію там не можна будувати на ґрунті, а лише на залізобетонному покритті. Це обмежує. Також до кінця ще не врегульовані усі законодавчі нюанси і важко підрахувати, наскільки це здорожує проект", - зазначає Оржель. Саме це, на його думку, і стримує інвесторів. Він припускає, що нинішній проект влади є з комерціалізації Чорнобильської зони є, скоріше, іміджевим, ніж реальним для втілення.

У Кабміні ж заявляють, що розробили ще один законопроект про промислову зону поблизу Чорнобильської АЕС, яка збігатиметься з 10-кілометровою зоною відчуження. Його ухвалення дасть можливість більш ефективно використовувати те майно і об’єкти, які знаходяться у Чорнобильській зоні. Найближчим часом уряд збирається розглянути та передати цей документ на ухвалення до Верховної Ради.